Ризики для оборонки: уряд планує зменшити ліміти бронювання працівників ОПК
В українському оборонно-промисловому комплексі назріває серйозне занепокоєння через ініціативу Міністерства економіки та довкілля щодо перегляду правил мобілізаційного бронювання. За інформацією від представників галузі, урядовці пропонують відмовитися від повної гарантії захисту персоналу та знизити максимальну квоту бронювання працівників з нинішніх 100% до 85%. Такі зміни можуть торкнутися підприємств, які мають статус критично важливих для функціонування армії та економіки.
Згідно з даними Української Ради зброярів, відповідний проєкт постанови вже перебуває на етапі погодження у Міністерстві оборони. Це рішення стало несподіванкою для виробників, оскільки попередніх консультацій з бізнесом щодо доцільності такого кроку не проводилося. Виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко зауважив, що частка працівників оборонного сектору у загальній масі заброньованих по всій країні не перевищує 10%. Це ставить під сумнів необхідність додаткових обмежень саме для цього сектору, який є основою національної безпеки.
Кадровий голод та загроза виробничим циклам
Експерти та керівники підприємств попереджають: втрата навіть 15% персоналу може мати ефект доміно. Директор з розвитку одного з оборонних заводів Анатолій Храпчинський наголошує, що на практиці це означатиме необхідність вибору, кого саме віддавати під мобілізацію — інженерів-конструкторів, технологів чи вузькопрофільних спеціалістів зі складання техніки. Знайти їм заміну на ринку праці сьогодні майже неможливо, адже підготовка фахівця такого рівня триває роками, а сучасне виробництво зброї вимагає ювелірної точності та специфічних знань.
Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI) вже закликала владу відкликати суперечливий проєкт. У заяві асоціації підкреслюється, що український ОПК щорічно забезпечує Збройні сили технікою та боєприпасами на суму понад 10 мільярдів доларів. Будь-яке розмивання кадрового потенціалу загрожує не лише зривом виконання поточних контрактів, а й зупинкою перспективних розробок, які мають дати Україні технологічну перевагу на полі бою.
Ситуація ускладнюється тим, що бронювання є чи не головним аргументом у боротьбі за таланти. Статистика порталу Work.ua свідчить: у 2024 році 90% вакансій в оборонному секторі містять обіцянку захисту від призову, тоді як у цивільних галузях цей показник ледь сягає 12%. Позбавлення галузі цього привілею може призвести до відтоку кадрів ще до моменту вступу постанови в дію.
Еволюція системи бронювання в умовах війни
Варто нагадати, що механізм бронювання пройшов тривалу трансформацію з початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році система базувалася на складних списках через військкомати, що часто паралізувало роботу заводів. Лише згодом уряд запровадив чіткі критерії критичності підприємств, дозволивши стратегічним виробникам зброї бронювати весь склад працівників. Це дозволило галузі здійснити значний ривок: за останні два роки виробництво деяких видів озброєння зросло у десятки разів.
На сьогодні статус критичності підтвердили понад 86% підприємств, що працюють на Міноборони. Проте регулярні зміни правил гри створюють атмосферу невизначеності. Якщо раніше виробники могли планувати роботу на середньострокову перспективу, то нові обмеження змушують їх думати про виживання колективів. Питання залишається відкритим: чи готове Міністерство економіки взяти на себе відповідальність за можливе уповільнення темпів переозброєння заради кількісного поповнення мобілізаційного ресурсу за рахунок технічної еліти країни. Виробники вимагають відкритого діалогу та обґрунтованих розрахунків, які б довели необхідність впровадження 85-відсоткового ліміту.
