Парламентський комітет з питань бюджету завершив масштабний етап підготовки головного фінансового документа країни на 2027 рік. Депутати проаналізували понад п’ять тисяч поправок, провівши кілька виснажливих засідань, одне з яких тривало дев’ять годин поспіль. За результатами цієї роботи було затверджено 90 ключових висновків, які Кабінет Міністрів має врахувати під час підготовки проєкту до другого читання. Перше ж предметне обговорення документа в сесійній залі Верховної Ради заплановане на кінець жовтня.
## Нові акценти для бізнесу: від приватизації до страхування ризиків
Цьогорічний бюджетний процес демонструє зміну підходів до управління державним майном та стимулювання підприємництва. Однією з найбільш обговорюваних ініціатив став перегляд правил великої приватизації. Депутати пропонують у 2027 році дозволити проведення аукціонів із поступовим зниженням стартової ціни. Це рішення має стати ключем до розв’язання хронічної проблеми збиткових промислових гігантів, таких як Одеський припортовий завод та «Сумихімпром». Держава прагне позбутися баласту, який потребує постійних дотацій, і залучити приватних інвесторів навіть у складних умовах воєнного часу.
Окрему увагу приділено ефективності використання бюджетних коштів у межах підтримки економіки. Зокрема, Комітет виступив проти фінансування програми «Національний кешбек» за рахунок ресурсів, передбачених для розвитку виробництва. На переконання депутатів, 9,4 мільярда гривень мають спрямовуватися на прямі інвестиції в бізнес, а не на споживче стимулювання. Уряду також рекомендовано критично оцінити доцільність подальших витрат на кешбек у його нинішньому вигляді.
Паралельно пропонується посилити інструменти страхування воєнних ризиків. Наразі на ці цілі передбачено 1 мільярд гривень, проте Комітет наполягає на розширенні програми. Важливим нововведенням може стати запровадження державних гарантій для морських перевізників. Це має мінімізувати втрати власників суден, що заходять в українські порти, та забезпечити стабільність морського експорту, який є критично важливим для наповнення бюджету валютною виручкою.
## Соціальний вектор та підтримка прифронтових громад
Бюджетні пропозиції містять суттєвий блок змін у підтримці аграрного сектору та місцевого самоврядування. Для фермерів, які наважуються будувати тваринницькі комплекси або об’єкти переробки молока, рівень державної компенсації може зрости з 50% до 75%. Такий крок спрямований на відновлення поголів’я худоби, яке суттєво скоротилося через бойові дії. Також обговорюється можливість створення окремого логістичного коридору для вивезення агропродукції з прифронтових регіонів у безпечніші зони.
У питаннях децентралізації Комітет намагається знайти баланс між потребами громад та дефіцитом державного бюджету. Пропозиція залишити місцевим бюджетам 4% «цивільного» ПДФО та відмовитися від вилучення реверсної дотації є позитивною для муніципалітетів, проте створює фінансовий розрив у понад 37 мільярдів гривень для центру.
Оборонний блок залишається пріоритетним, попри загальну соціальну спрямованість поправок. Депутати пропонують уряду знайти кошти на підвищення грошового забезпечення військових та вдвічі збільшити обсяг державних гарантій для оборонних підприємств — до 60 мільярдів гривень. Це має дозволити українському ОПК наростити виробництво власних озброєнь.
Гуманітарна сфера також отримає додаткові ресурси: від фінансування наукових установ НАН України до закупівлі дороговартісних ліків для пацієнтів із рідкісними генетичними захворюваннями. Крім того, заплановано інвентаризацію виплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму, щоб нарешті розділити соціальну допомогу та розрахункові величини для штрафів чи пеній, що роками гальмувало реальне зростання мінімальних стандартів життя.
