Валютний ринок України готується до чергового випробування на межі жовтня та листопада. Попри воєнний стан та значний тиск на державні фінанси, стабільність гривні залишається пріоритетом для регулятора. Аналіз поточних тенденцій дозволяє окреслити коридори, у яких перебуватимуть іноземні валюти найближчим часом, а також зрозуміти глибинні причини економічних трансформацій.
За оцінками банківського сектора, зокрема аналітика Тараса Лєсового, у період з 26 жовтня по 1 листопада ситуація на міжбанківському ринку характеризуватиметься відносною прогнозованістю. Очікується, що долар США коливатиметься у межах 44,85–45,25 грн, тоді як європейська валюта утримуватиметься в діапазоні 50–51 грн. Роздрібний ринок традиційно демонструватиме трохи вищі показники через маржу обмінних пунктів: тут американська валюта може сягнути позначки 45,5 грн, а євро — 52 грн.
Стратегічний резерв та роль регулятора
Фундаментом відносної спокою на ринку залишається діяльність Національного банку України. В умовах хронічного дефіциту валюти, спричиненого перевагою імпорту над експортом, саме інтервенції НБУ дозволяють гасити надмірний попит. Станом на початок жовтня золотовалютні резерви країни склали 47,1 млрд доларів. Хоча цей показник дещо знизився порівняно з піковими значеннями літа, він все ще значно перевищує довоєнний рівень у 27,4 млрд доларів, який фіксували у лютому 2022 року.
Поточний обсяг резервів дозволяє покривати критичний імпорт протягом чотирьох місяців, що вважається безпечним показником для економіки, яка перебуває у стані війни. Більш того, за умови ритмічного надходження міжнародної допомоги до кінця року, резерви мають потенціал для зростання до безпрецедентних 70 млрд доларів. Це стане потужним сигналом для ринку, що держава має достатньо ресурсів для запобігання неконтрольованій девальвації.
Важливою подією тижня стане засідання НБУ 29 жовтня, де вирішуватиметься доля облікової ставки. Експерти припускають, що регулятор або залишить її на рівні 16%, або вдасться до символічного підвищення до 16,5%. Це необхідно для стримування інфляційних очікувань, адже у вересні темпи зростання цін прискорилися до 10% у річному вимірі, а за підсумками жовтня цей показник може перетнути позначку в 11%.
Фундаментальні виклики та динаміка єврозони
Попри наявність фінансової «подушки», економіка стикається з серйозними структурними проблемами. Найбільшим викликом залишається від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. За дев’ять місяців поточного року Україна імпортувала товарів на суму понад 75 млрд доларів, тоді як експортні потужності дозволили заробити лише близько 30 млрд. Такий розрив у 45,5 млрд доларів створює постійний фоновий попит на іноземну валюту.
Додатковим фактором тиску виступає енергетика. Масовані атаки на інфраструктуру змушують бізнес витрачати додаткові кошти на автономне енергозабезпечення, що автоматично збільшує попит на імпортне пальне. Оскільки світові ціни на нафту залишаються нестабільними, це здорожчує логістику та кінцеву вартість споживчого кошика в Україні.
Окрему увагу аналітики приділяють поводженню євро. Останнім часом спостерігається тенденція до його здешевлення відносно долара на світових майданчиках. Це зумовлено як внутрішніми економічними труднощами Європейського Союзу, так і жорсткою монетарною політикою США. Для українського споживача це означає, що євро може дешевшати навіть тоді, коли гривня залишається стабільною щодо долара.
Історично українська валюта вже проходила подібні періоди турбулентності. Наприклад, у 2014-2015 роках, коли відбувався перехід до гнучкого курсоутворення, ринок переживав значно болючіші стрибки. Нинішня стратегія НБУ «керованої гнучкості» виглядає набагато збалансованішою, оскільки дозволяє уникнути шокових сценаріїв, адаптуючи курс до реалій війни поступово.
Застереження: Наведені дані мають виключно інформаційний характер. Цей огляд не є фінансовою консультацією чи закликом до інвестування. Будь-які операції з валютою містять ризики втрати капіталу.
