Вимоги до розміру статутного капіталу ТОВ в Україні

розмір статутного капіталу ТОВ в Україні

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – це сума активів, яку засновники вносять у суспільство у вигляді коштів чи майна. Ця сума фіксується у статуті компанії та є гарантією для кредиторів та партнерів по бізнесу. У різних країнах встановлені свої вимоги до мінімального розміру статутного капіталу, який необхідно внести під час реєстрації ТОВ. В Україні ці вимоги мають специфічний характер і мають свої особливості.

Що таке статутний капітал ТОВ?

Статутний капітал – це фінансова основа компанії, яка показує зобов’язання засновників перед суспільством та третіми особами. Внески до статутного капіталу можуть бути як грошовими, так і майновими, наприклад, у вигляді техніки, будівель, патентів чи інтелектуальної власності. Розмір статутного капіталу фіксується в установчих документах (статуті), і кожен засновник зобов’язаний внести свою частку до нього.

Чим більший розмір статутного капіталу, тим вища довіра до компанії з боку банків, контрагентів та потенційних інвесторів. Проте в українських реаліях мінімальні вимоги до статутного капіталу не завжди відбивають фінансову стійкість компанії.

Вимоги до мінімального розміру статутного капіталу

На даний момент (2024 рік) в Україні відсутні вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу для ТОВ. Це означає, що засновники компанії можуть самі визначати суму, яку вони вважають за необхідну для забезпечення діяльності компанії. На відміну від акціонерних товариств (АТ), де мінімальний розмір статутного капіталу чітко регламентований, для таких обов’язкових обмежень немає.

Таким чином, теоретично можна зареєструвати ТОВ навіть із мінімальною символічною сумою статутного капіталу, наприклад, 1 гривнею. Але на практиці це дуже рідкісне явище. Більшість засновників вибирають більші суми, щоб зміцнити репутацію компанії та забезпечити її нормальне функціонування.

Як відбувається формування статутного капіталу?

Під час створення ТОВ кожен засновник зобов’язаний внести свою частку статутний капітал. Частки учасників може бути нерівними, залежно від домовленості з-поміж них. Зазвичай процедура формування статутного капіталу відбувається у кілька етапів:

  1. Визначення суми статутного капіталу . Засновники домовляються про розмір та структуру капіталу, а також про те, які активи будуть внесені.
  2. Фіксація в установчих документах . Розмір статутного капіталу та частки учасників відображаються у статуті компанії, який підписують усі засновники.
  3. Формування капіталу . Кожен учасник зобов’язаний внести свою частку до статутного капіталу протягом певного часу після реєстрації товариства (переважно це термін до 6 місяців).
  4. Документальне підтвердження . Кошти переказуються на корпоративний рахунок ТОВ, а майно — передається на баланс компанії з відповідним документальним оформленням.

Важливо відзначити, що у разі невиконання зобов’язань щодо внесення частки до статутного капіталу, учасники можуть втратити право голосу на загальних зборах або бути виключеними зі складу засновників.

Ризики та переваги мінімального статутного капіталу

Основною перевагою мінімального статутного капіталу є простота та доступність реєстрації компанії. Засновники можуть розпочати бізнес із мінімальними витратами, що особливо важливо для стартапів та малого бізнесу. Проте є й ризики, пов’язані з недостатнім статутним капіталом:

  1. Проблеми з кредитуванням . Банки та кредитні організації найчастіше звертають увагу на розмір статутного капіталу в оцінці платоспроможності підприємства. Чим менший капітал, тим вищими є ризики для кредитора, що може вплинути на умови надання кредиту або взагалі стати причиною відмови.
  2. Недовіра з боку партнерів . Постачальники та замовники також можуть оцінювати компанію за розміром її статутного капіталу. Недостатній капітал може викликати сумніви щодо стійкості бізнесу та його здатності виконувати зобов’язання.
  3. Обмежені можливості розвитку . За невеликого статутного капіталу компанії може бути важко розширюватися і освоювати нові ринки. У разі потреби залучення зовнішнього фінансування чи інвестицій малий статутний капітал може стати перешкодою.
статутний капітал

Збільшення статутного капіталу

У процесі діяльності ТОВ може виникнути потреба у збільшенні статутного капіталу. Це може бути пов’язано з розширенням бізнесу, залученням нових засновників або покращенням фінансової стійкості компанії.

Процедура збільшення статутного капіталу включає кілька кроків:

  1. Прийняття рішення на загальних зборах учасників . Для збільшення капіталу потрібна згода всіх учасників, і це рішення фіксується у протоколі зборів.
  2. Зміни у статуті . До статуту вносяться зміни щодо нового розміру статутного капіталу та часток учасників. Ці зміни мають бути зареєстровані у державних органах.
  3. Фактичне внесення коштів . Збільшення статутного капіталу може відбуватися рахунок додаткових внесків існуючих учасників чи нових засновників.
  4. Реєстрація змін . Після збільшення капіталу та внесення коштів необхідно зареєструвати зміни у державних реєстрах.

Зменшення статутного капіталу

Зниження розміру статутного капіталу також можливе, але потребує особливого підходу. Зменшення капіталу може відбуватися з різних причин, включаючи зниження зобов’язань компанії або зменшення часток учасників. Однак це несе за собою певні ризики:

  1. Повідомлення кредиторів . При зменшенні статутного капіталу суспільство має повідомити своїх кредиторів, оскільки це може спричинити фінансову стійкість підприємства.
  2. Перевірки та погодження . Зменшення статутного капіталу потребує узгодження з податковими органами та іншими державними структурами, що робить процес досить тривалим та трудомістким.
  3. Обмеження зниження . Статутний капітал не може бути зменшено до суми, яка менша від вимог законодавства або встановлених статутом компанії.

Розмір статутного капіталу ТОВ в Україні не має строгих мінімальних обмежень, що дозволяє засновникам самостійно визначати необхідну суму для започаткування бізнесу. Проте мінімальний розмір капіталу може призвести до труднощів у залученні фінансування, зниження довіри з боку партнерів та обмеження можливостей для зростання. Важливо враховувати як поточні потреби бізнесу, а й його перспективи, плануючи розмір статутного капіталу. Для сталого розвитку компанії краще закласти достатній капітал, який сприятиме її фінансовій стабільності та зростанню на довгострокову перспективу.