Економічна конкурентоспроможність – це можливість для країни, яка працює в умовах вільного та справедливого ринку, виробляти товари та послуги, що відповідають міжнародним ринковим стандартам, одночасно підтримуючи та збільшуючи реальні доходи своїх мешканців у довгостроковій перспективі». Таким чином, конкурентоспроможними країнами є ті, які продають порівняно більше, ніж інші (як на експорт, так і вдома) та стійко збільшують добробут будинку. Актуальність цієї концепції, зокрема, її застосування до національної конкурентоспроможності, є предметом суперечок серед економістів.
Основні фактори конкурентоспроможності
В основному конкурентоспроможність країни залежить від таких факторів:
- Виробничі та логістичні витрати :
- Зниження цих витрат дозволяє досягти цінової конкурентоспроможності.
- Вартість капіталу (тобто. процентна ставка та дохід, очікуваний фондовим ринком).
- Ціна праці (оплата кваліфікованої та некваліфікованої праці).
- Логістичні та транспортні витрати до місця споживання.
- Продуктивність: хороша організація, мотивована та добре зайнята робоча сила.
- Оформлення продуктів та послуг :
- Здатність інтегрувати технічні та комерційні інновації, які часто вирішують для так званої «нецінової» конкурентоспроможності.
- Здатність відповідати рівню якості відповідно до вимог замовника.
- Здатність отримувати вигоду із синергетичного ефекту та ефекту масштабу на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Позитивні зовнішні ефекти
Позитивні зовнішні ефекти також відіграють значну роль конкурентоспроможності:
- Наявність інфраструктури (дороги, телекомунікаційна мережа тощо).
- Наявність постачальників, густа мережа МСП (малих та середніх підприємств).
- Наявність підготовленої робочої сили, що відповідає потребам бізнесу (прив’язаної до системи освіти).
До сприятливих макроекономічних чинників відносяться наявність великого стабільного ринку, купівельна спроможність, що стабільно зростає, вигідний обмінний курс, адекватне оподаткування і відсутність каральних адміністративних або митних обмежень.
Наявність великого стабільного ринку з адекватною демографією і купівельною спроможністю, що стабільно зростає, відіграє ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності. Також важливо враховувати обмінний курс: коли національну валюту занижено, підвищується конкурентоспроможність країни на міжнародних ринках. Рівень та структура місцевого, національного та міжнародного оподаткування також можуть суттєво впливати на конкурентоспроможність. Некаральні адміністративні, нормативні чи митні обмеження сприяють більш вільному та ефективному веденню бізнесу, що також позитивно позначається на конкурентоспроможності.
Підсумок
Конкурентоспроможність країни – це комплексний показник, що залежить від багатьох чинників. Це і виробничі витрати, і логістичні витрати, і якість робочої сили, наявність інновацій, інфраструктура, і сприятливі макроекономічні умови. Для підвищення конкурентоспроможності необхідно комплексно підходити до розвитку всіх цих аспектів, створюючи умови для стабільного економічного зростання та підвищення добробуту населення.