НБУ послаблює позиції нацвалюти: долар та євро синхронно пішли вгору
Національний банк України встановив нові офіційні показники валютного курсу на завершення робочого тижня. Згідно з даними регулятора, гривня дещо втратила у вартості щодо основних світових валют. Зокрема, офіційний курс американського долара на п’ятницю зафіксовано на позначці 44,5155 грн, що свідчить про подорожчання валюти майже на 4 копійки порівняно з попереднім банківським днем.
Більш динамічно змінюються котирування європейської валюти. Курс євро продемонстрував стрімкіше зростання, додавши одразу 18 копійок. Таким чином, офіційний показник від НБУ на 10 липня складе 50,9781 грн за євро. Аналогічні тенденції спостерігаються і в сегменті міжбанківського ринку: попит на валюту залишається стабільним, що підштовхнуло котирування долара до рівня 44,85 грн під час торгових операцій. Роздрібний ринок традиційно відреагував на ці коливання миттєво — в обмінних пунктах середній діапазон продажу долара коливається в межах 44,51–44,60 грн.
## Чинники тиску: від геополітики до вимог МВФ
Поточні коливання валютного курсу експерти пов’язують із комплексом внутрішніх та зовнішніх факторів. Одним із ключових аспектів залишається глобальна нестабільність, спричинена ескалацією конфліктів на Близькому Сході. Подібні геополітичні виклики традиційно підвищують інтерес інвесторів до захисних активів, насамперед до американського долара, що спричиняє його зміцнення не лише в Україні, а й на більшості світових ринків.
Водночас внутрішня ситуація характеризується активною присутністю регулятора на ринку. Національний банк продовжує здійснювати значні валютні інтервенції, намагаючись згладжувати різкі стрибки курсу. Протягом останнього тижня обсяги продажу долара з резервів НБУ вже вчетверте подолали позначку в 1 мільярд доларів. Така тактика дозволяє утримувати ситуацію під контролем, попри дефіцит валюти, спричинений війною та порушенням експортних логістичних ланцюжків.
Не менш важливим є і зовнішній тиск з боку міжнародних партнерів. У фінансових колах дедалі частіше з’являється інформація про те, що Міжнародний валютний фонд рекомендує Україні розглянути варіант помірної девальвації національної валюти. Логіка кредиторів полягає у необхідності наповнення державного бюджету: через знецінення гривні зростають номінальні доходи від митних платежів та податків, що адмініструються у прив’язці до валюти. Проте НБУ наразі дотримується обережної стратегії «керованої гнучкості», аби не допустити панічних настроїв серед населення.
## Трансформація курсової політики: історичний контекст
Варто згадати, що шлях гривні від моменту її введення у вересні 1996 року був сповнений драматичних змін. Тоді початковий курс становив лише 1,76 грн за долар, і країна тривалий час жила в умовах жорсткої прив’язки валюти до певного коридору. Ця модель була зручною для планування, але виснажувала золотовалютні резерви під час економічних криз. Перший масштабний обвал стався у 1998 році на тлі азійської фінансової кризи, коли курс зріс до 5 гривень.
Наступний етап нестабільності припав на світову кризу 2008 року, після чого офіційна вартість долара зафіксувалася на рівні 8 грн. Найбільш радикальних змін система зазнала у 2014-2015 роках, коли Україна була змушена перейти до режиму плаваючого курсоутворення. Це дозволило економіці краще адаптуватися до зовнішніх шоків, але призвело до значної втрати купівельної спроможності гривні.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Нацбанк спочатку зафіксував курс, щоб уникнути хаосу, проте згодом повернувся до механізму гнучкості. Сучасні показники, що наближаються до позначки 45 грн за долар, відображають нові реалії воєнної економіки, де стабільність курсу тримається на балансі між величезною зовнішньою допомогою та суворою монетарною політикою регулятора. Нинішнє зниження курсу гривні, хоч і виглядає відчутним, залишається в межах прогнозованих коридорів, які уряд закладав у макроекономічні розрахунки на поточний рік.
