Логістичний зашморг: чому українське зерно дешевшає всупереч світовим трендам
Світовий ринок продовольства наразі перебуває у фазі турбулентності, зумовленої геополітичною напруженістю та зростанням премій за ризики. Проте український аграрний сектор демонструє парадоксальну аномалію: поки глобальні ціни на агропродукцію спрямовані вгору, вітчизняні котирування впевнено падають. Замість того, щоб отримати вигоду від світової кон’юнктури, українські аграрії стикнулися з черговим витком внутрішньої кризи, зумовленої критичним станом експортної логістики.
Ключовим фактором тиску на ринок стало фактичне блокування морських портів, що традиційно були основними артеріями для збуту українського збіжжя. Проблеми з безпекою та обмеження судноплавства спричинили ефект «пляшкового горла»: величезні обсяги кукурудзи та пшениці накопичуються на терміналах, оскільки темпи відвантаження катастрофічно не встигають за пропозицією. Надлишок товару всередині країни автоматично штовхає ціни донизу, а трейдери, не маючи гарантій швидкого вивезення продукції, вимушено знижують закупівельну активність.
Аналітики компанії Spike Brokers констатують, що минулий тиждень став показовим у плані відриву України від глобальних трендів. Блокада морських шляхів змістила акценти на внутрішні базиси, де пропозиція значно переважає платоспроможний попит. Через це ліквідність у портах суттєво просіла, а ризики, пов’язані з неритмічністю поставок, змушують учасників ринку займати обережну позицію.
Ціновий обвал у цифрах та стратегія вичікування аграріїв
Конкретні цифри підтверджують складність ситуації. Лише за один тиждень індекс SPIKE CPT Одеса для кукурудзи зафіксував падіння на 8 доларів, зупинившись на позначці 200 доларів за тонну. Схожа динаміка спостерігається і в сегменті пшениці. Продовольче зерно втратило 6 доларів і зараз торгується в межах 198 доларів за тонну. Фуражна пшениця, попит на яку зазвичай стабільний через потреби галузі тваринництва, також подешевшала на аналогічну суму — до 188 доларів за тонну.
Такі показники є болючим ударом по рентабельності виробництва, особливо враховуючи зростання витрат на пальне, добрива та зберігання. Історично український ринок завжди був інтегрований у світову систему, і будь-яке коливання на біржах Чикаго чи Парижа миттєво відгукувалося в українських портах. Проте сьогоднішня ситуація нагадує події 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення розрив логістичних ланцюгів призвів до колапсу внутрішніх цін. Тоді «зернова ініціатива» стала рятівним колом, проте нинішня нестабільність морського сполучення знову повертає аграріїв до умов невизначеності.
Наразі українські фермери обрали тактику «глухої оборони». Більшість сільгоспвиробників свідомо призупинили масові продажі, відмовляючись реалізовувати врожай за нинішніми депресивними цінами. Вони розраховують на покращення безпекової ситуації та відновлення повноцінного морського експорту, що дозволило б нівелювати дисконт, викликаний війною.
Сценарій подальшого розвитку подій повністю залежить від зовнішніх факторів. Якщо роботу «морського коридору» вдасться стабілізувати, ціни в портах можуть швидко відіграти втрачені позиції, орієнтуючись на світові позначки. В іншому разі ринок продовжуватиме перебувати в стані низької ліквідності, а аграріям доведеться шукати альтернативні, дорожчі сухопутні маршрути через західні кордони, що ще більше збільшить логістичне навантаження на кожну тонну зерна.
