Криза металургійної галузі: чому відновлення «Запоріжсталі» затягується та як це впливає на економіку регіону
Металургійний гігант «Запоріжсталь» продовжує перебувати у вимушеному простої, спричиненому серією масованих російських атак на промислову інфраструктуру міста. Ситуація на підприємстві залишається складною, оскільки масштаб руйнувань не дозволяє розраховувати на швидке відновлення виробничих потужностей. Поряд із безпосередніми наслідками обстрілів, комбінат зіткнувся із критичним зовнішнім фактором — фактичною блокадою глибоководних портів Одеської області, що паралізувало звичні логістичні ланцюги експорту.
За словами виконувача обов’язків генерального директора підприємства Тараса Шевченка, проблеми з морською логістикою стали ключовою перепоною для всієї вітчизняної металургії. Відсутність вільного доступу до морських шляхів обмежує не лише фізичні обсяги реалізації продукції, а й суттєво скорочує надходження валютної виручки в країну, що в умовах війни є критичним показником для стабільності національної економіки.
Логістичний зашморг та податкові втрати
Тривала зупинка одного з найбільших платників податків регіону вже відобразилася на цифрах у бюджетних звітах. Статистика свідчить про поступове зниження відрахувань від запорізьких активів групи «Метінвест». Зокрема, протягом першого півріччя 2026 року сукупний внесок таких підприємств, як «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив» та «Метінвест Машинері», склав майже 1,6 млрд грн. Для порівняння: за аналогічний період минулого року ця сума перевищувала 1,7 млрд грн.
Близько 470 млн грн із цих коштів було спрямовано безпосередньо до місцевих громад Запоріжжя, що дозволяє підтримувати життєдіяльність прифронтового міста. Левову частку податкового кошика традиційно формують єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, а також екологічні збори та військовий податок. Попри падіння показників порівняно з попередніми роками (у 2025 році запорізький майданчик групи сплатив близько 4 млрд грн), підприємства намагаються зберігати соціальні зобов’язання навіть в умовах повної зупинки основних агрегатів.
Історично «Запоріжсталь» була серцем індустріального Придніпров’я. Побудований у 1930-х роках, комбінат пережив не одну модернізацію, ставши підприємством з повним металургійним циклом. До повномасштабного вторгнення він забезпечував значну частку українського експорту сталевого прокату. Проте сьогоднішні виклики є безпрецедентними за всю історію існування заводу: поєднання фізичного руйнування цехів та неможливості відправити готову продукцію замовникам ставить під питання терміни реанімації виробництва.
Людські втрати та технічні виклики відновлення
Окрім економічних та технічних аспектів, ситуація на «Запоріжсталі» має глибокий трагічний підтекст. Нагадаємо, що під час серпневого обстрілу територія заводу стала ціллю для російських ракет, що призвело до загибелі семи співробітників. Ще понад два десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Саме людські втрати та необхідність забезпечення безпеки персоналу є головним пріоритетом, який враховується при розробці планів подальшої експлуатації об’єктів.
Фахівці зазначають, що відновлення металургійного циклу — це не лише питання ремонту стін чи заміни обладнання. Коксохімічне та доменне виробництва є надзвичайно чутливими до різких зупинок (так званих «блекаутів»). Кожна така подія несе ризик безповоротної втрати агрегатів через застигання розплавленого металу всередині печей. Повна зупинка комбінату означає, що процес запуску вимагатиме не лише колосальних інвестицій, а й стабільного енергопостачання, яке наразі також перебуває під постійною загрозою через атаки на енергосистему.
Таким чином, доля «Запоріжсталі» сьогодні залежить від комплексу факторів: деокупації територій, гарантування безпеки судноплавства у Чорному морі та здатності держави забезпечити ППО для захисту критичної індустріальної бази. Без вирішення логістичного питання навіть часткове відновлення роботи цехів не дозволить підприємству вийти на рівень рентабельності, що ставить запорізький промисловий вузол у режим довготривалого виживання.
