Конфлікт у логістиці: чому з полиць зникають курятина та яйця і хто за це заплатить
Ситуація на ринку птахівництва в Україні залишається стабільною з точки зору обсягів виробництва, проте споживачі в окремих регіонах дедалі частіше фіксують скорочення асортименту. В асоціації «Союз птахівників України» заспокоюють: дефіциту стратегічно важливих продуктів — м’яса птиці та яєць — у державі немає. Головна причина порожніх полиць криється не у виробничих потужностях, а в руйнації логістичних ланцюгів через регулярні ракетні обстріли розподільчих центрів.
До початку повномасштабного вторгнення український ритейл працював за налагодженою схемою: виробники великими партіями відвантажували товар на централізовані склади (хаби), звідки мережі самостійно розвозили продукцію по конкретних магазинах. Знищення цих об’єктів фактично паралізувало звичний рух товарів. Тепер виробники та ритейлери опинилися на порозі серйозного протистояння через спроби перекласти фінансову відповідальність за воєнні ризики на плечі постачальників.
Логістичний глухий кут та нові вимоги супермаркетів
На тлі руйнування складської інфраструктури торговельні мережі намагаються змінити правила гри, вимагаючи від птахофабрик здійснювати прямі поставки безпосередньо до кожного окремого супермаркету. Для багатьох підприємств це виявилося непосильним завданням. Перехід на таку модель вимагає від виробника миттєвого створення потужного власного автопарку, залучення сотень нових водіїв та радикальної перебудови бухгалтерського обліку. Ситуацію ускладнює й те, що український ринок праці наразі відчуває гострий дефіцит кадрів через мобілізаційні процеси, а процес бронювання критичного персоналу залишається тривалим і складним.
Окрім організаційних труднощів, постачальники стикаються з фізичними перешкодами: магазини в містах часто не пристосовані для масового приймання великої кількості вантажівок одночасно. Будь-яка затримка у графіку розвантаження обертається для виробника жорсткими штрафними санкціями з боку мереж, що в умовах дефіциту обігових коштів ставить бізнес на межу виживання. Виробники наголошують, що ритейл намагається розв’язати власні проблеми за рахунок тих, хто безпосередньо створює продукт, не враховуючи, що птахофабрики також потерпають від обстрілів, втрачають приміщення та техніку.
Фінансовий тиск: ризики знищення товару та загроза для цін
Найбільше обурення в професійній спільноті викликала ініціатива деяких ритейлерів розділити або повністю перекласти на постачальників збитки за товар, знищений внаслідок бойових дій. Деякі мережі пропонують умови, за якими постачальник має компенсувати до 100% вартості продукції, якщо вона згорить на складі супермаркету або в дорозі через ракетний удар. Водночас торговельні мережі не поспішають відмовлятися від ретробонусів, маркетингових платежів та практикують тривалі затримки розрахунків за вже реалізований товар.
Варто нагадати, що галузь птахівництва в Україні історично є однією з найбільш експортоорієнтованих та технологічних. Протягом останнього десятиліття Україна впевнено входила до ТОП-10 світових експортерів м’яса птиці, що дозволяло утримувати внутрішні ціни на доступному рівні завдяки великим обсягам виробництва. Однак сьогоднішня криза взаємин між ритейлом та виробниками загрожує підірвати цю стабільність.
В асоціації «Союз птахівників України» застерігають: якщо тиск на виробників не припиниться, наслідки будуть відчутними для кожного українця. Відмова від компромісів призведе до вимивання дрібних та середніх гравців з ринку, що неминуче спричинить монополізацію, подальше звуження асортименту та, як наслідок, стрімке зростання цін на курятину та яйця. Птахівники закликають до паритетних відносин, де ризики війни розподіляються справедливо, а не стають інструментом маніпуляцій. Лише прямий діалог та відмова від штрафної політики дозволять забезпечити продовольчу безпеку країни в умовах постійної загрози.
