Через регулярні ракетні обстріли та атаки безпілотників на прибережні зони Одещини функціонування глибоководних зернових терміналів у Чорноморському регіоні практично зупинилося. Агресивні дії ворога змусили трейдерів шукати альтернативні логістичні шляхи, зокрема переорієнтовуватися на дунайські порти. Попри це, попит на ячмінь у поточному сезоні демонструє від’ємну динаміку, залишаючись на критично низьких позначках.
## Стан внутрішнього ринку та цінові тренди
Наразі експортний попит на фуражний ячмінь стагнує. Закупівельні ціни в портах Дунаю коливаються у вузькому коридорі 7000–7800 грн/т (приблизно 140–150 $/т). Експерти припускають, що певний поштовх до зростання котирувань може дати здорожчання суміжних культур — пшениці та кукурудзи — на світових біржах, а також результати останніх закупівельних тендерів великих міжнародних імпортерів.
Статистика вивезення збіжжя за серпень виглядає невтішно: за 22 дні місяця Україна відвантажила на експорт лише 61 тис. т ячменю. Для порівняння, у серпні попереднього маркетингового року цей показник сягав 247 тис. т. Загальний експортний обсяг сезону наразі становить близько 360 тис. т, що суттєво менше торішніх 504 тис. т. Варто зауважити, що загальний врожай культури в країні прогнозується на рівні 2,5–3 млн т, проте реалізація цього потенціалу ускладнена безпековими факторами.
Внутрішні переробники закуповують фуражний ячмінь за ціною 5500–6500 грн/т з урахуванням логістики. Деякі аграрії, відчуваючи тиск через брак обігових коштів, погоджуються на продаж врожаю безпосередньо з господарств за ціною близько 6000 грн/т. Сегмент пивоварного ячменю також демонструє спад: після стартових 8000 грн/т ціни просіли до 6700–7000 грн/т. Основною причиною зниження стала надлишкова пропозиція на тлі дефіциту вільних потужностей для зберігання та слабкого попиту на солод. Аналітики не прогнозують відчутного пожвавлення у цьому секторі протягом найближчих місяців.
## Міжнародна кон’юнктура та активність конкурентів
Поки Україна та РФ скорочують присутність на світовому ринку ячменю через логістичні та геополітичні перепони, європейські виробники активно освоюють звільнені ніші. Зокрема, на Близькому Сході ціни попиту на умовах CIF зросли до 280–290 $/т, що робить поставки з ЄС надзвичайно вигідними.
Показовим став тендер державної агенції Тунісу (ODC), проведений наприкінці серпня. Країна законтрактувала 75 тис. т фуражного ячменю за середньою ціною 301,7 $/т C&F. Це значний стрибок порівняно з весняними закупівлями, коли ціна становила лише 265,45 $/т. Таке зростання свідчить про готовність великих гравців платити премію за гарантовані обсяги в умовах дефіциту пропозиції з Чорноморського басейну.
Водночас сам Європейський Союз стикається з трансформацією експортних потоків. У липні-серпні 2024 року експорт ячменю з ЄС скоротився на 51% (до 1,14 млн т). Головним чинником стало різке охолодження інтересу з боку Китаю, який зменшив закупівлі європейського збіжжя у понад десять разів. Центр ваги перемістився на Саудівську Аравію, яка наразі акумулює понад половину всього європейського експорту ячменю, та Йорданію, що суттєво наростила обсяги імпорту.
Лідером серед європейських постачальників залишається Румунія, на частку якої припадає понад 77% усіх відвантажень блоку. У Франції ціни на фуражний ячмінь за останній місяць додали понад 5%, досягнувши позначки 250 $/т на умовах FOB.
Ситуація на ринку залишається хиткою. З одного боку, спостерігалася корекція цін вниз, але активізація міжнародних тендерів та обмеженість пропозиції якісного зерна можуть стати фундаментом для поступового відновлення котирувань у середньостроковій перспективі. Українським аграріям у цих умовах доводиться балансувати між низькими цінами внутрішнього ринку та високими ризиками морського експорту.
