Український агросектор опинився перед загрозою масштабної фінансової кризи, яка може спровокувати ланцюгову реакцію в усій національній економіці. Через логістичні перешкоди та обмеження експортних можливостей вітчизняні аграрії ризикують не реалізувати продукцію на суму близько 10 мільярдів доларів. Ця цифра — не просто статистичний показник втраченої вигоди, а критичний дефіцит обігових коштів, необхідних для виживання галузі в наступному сезоні.
Під час нещодавньої зустрічі з представниками бізнес-спільноти Тарас Висоцький, який очолює Міністерство аграрної політики та продовольства, наголосив на серйозності ситуації. За його словами, відсутність валютної виручки позбавляє фермерів можливості інвестувати у базові ресурси: якісне насіння, добрива, сучасні засоби захисту рослин та оновлення парку техніки. Це створює передумови для суттєвого падіння врожайності та деградації технологічних процесів, які українські господарства вибудовували роками.
## Економічний тупик: від дефіциту ліквідності до скорочення площ
Ситуація з обіговими коштами виглядає особливо тривожно на тлі підготовки до нових польових робіт. Експерти оцінюють потребу галузі лише на осінній період у вражаючі 200 мільярдів гривень. За відсутності цих фінансів аграрії будуть змушені переглядати свої стратегії, що найчастіше означає економію на добривах, ціни на які залишаються непомірно високими, або відмову від сертифікованого насіннєвого матеріалу.
Проте найбільш відчутним наслідком може стати фізичне скорочення обсягів виробництва. За попередніми розрахунками профільного міністерства, дефіцит фінансування може призвести до того, що від 5 до 7 мільйонів гектарів української землі залишаться незасіяними. Це майже третина від загальної площі посівів минулого сезону. Для країни, чия економіка значною мірою тримається на аграрному експорті, такі втрати є стратегічним викликом.
Варто нагадати, що до 2022 року Україна стабільно входила до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі, забезпечуючи продовольчу безпеку багатьох країн Близького Сходу та Африки. Навіть у надскладних умовах повномасштабного вторгнення аграрії знаходили шляхи для роботи, проте накопичений ефект логістичних проблем та воєнних ризиків наразі досягає критичної межі. Прогноз експорту зерна на майбутній сезон уже скориговано в бік зменшення — до 38–40 мільйонів тонн, що відчутно менше попередніх очікувань.
## Міжнародна допомога та пошук логістичних рішень
У контексті неможливості швидкого вивезення зерна, гостро постає питання його зберігання. Понад 30 мільйонів тонн продукції можуть тривалий час залишатися на складах, що потребує специфічних потужностей. На допомогу приходять міжнародні інституції, зокрема ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) та Всесвітня продовольча програма.
Партнери готові надати близько 10 тисяч спеціальних зернових рукавів та мобільних сховищ, які дозволяють зберігати врожай безпосередньо в полі або на тимчасових майданчиках. За словами Шахнози Мумінової, керівниці українського офісу ФАО, основний акцент у розподілі цих ресурсів буде зроблено на прифронтові зони та регіони, які найбільше постраждали від бойових дій. Це дозволить дрібним та середнім фермерам виграти час і не продавати продукцію за безцінь через відсутність складів.
Попри ці заходи, системне розв’язання проблеми лежить у площині розширення експортних коридорів та здешевлення логістики. Без стабільного притоку капіталу від зовнішніх продажів аграрний сектор ризикує увійти у фазу стагнації, що потягне за собою скорочення робочих місць у суміжних галузях — від переробки до транспортних перевезень. Держава та бізнес зараз шукають компромісні варіанти фінансування, щоб запобігти найгіршому сценарію під час посівної кампанії 2026/27 років.
