Верховна Рада України подолала перший етап бюджетного процесу, ухваливши у початковому читанні проєкт головного фінансового документа країни на 2027 рік. Цьогорічна підготовка кошторису вже увійшла в історію українського парламентаризму через аномальну кількість пропозицій від народних обранців. За словами очільниці профільного комітету Роксолани Підласої, до тексту подали 5236 правок — це абсолютний рекорд за останні два десятиліття. Втім, сито Бюджетного комітету пройшли лише 90 ініціатив, що свідчить про жорстку фіксацію пріоритетів виконавчої влади в умовах тривалого воєнного стану.
## Пріоритети оборони та соціальні обмеження
Ключовим акцентом оновленого проєкту стало посилення соціального захисту військовослужбовців. Депутати 304 голосами підтримали правку №1279, яка передбачає зростання грошового забезпечення для тих, хто безпосередньо тримає фронт. Окрім цього, розширено державні гарантії для підприємств оборонно-промислового комплексу, що має стимулювати внутрішнє виробництво озброєння. Водночас парламент продемонстрував економію, відмовившись від фінансування програми «Національний кешбек» у 2027 році, що дозволить зберегти частину ресурсів для критичних видатків.
Попри рекордну кількість правок, низку резонансних ініціатив було відхилено. Зокрема, депутати не підтримали ідею спрямування коштів від угод зі слідством у корупційних справах безпосередньо на потреби ЗСУ. Також «за бортом» залишилася пропозиція обмежити заробітні плати топчиновникам, суддям та прокурорам на рівні 80 тисяч гривень. Це рішення викликало жваві дискусії, адже питання справедливості розподілу державних коштів під час війни залишається одним із найбільш чутливих для суспільства.
Бюджетний процес в Україні традиційно супроводжується політичними баталіями, проте нинішня ситуація ускладнюється безпрецедентним дефіцитом. Історично українські бюджети часто базувалися на оптимістичних прогнозах зростання ВВП, але реалії 2020-х років диктують логіку виживання. Якщо у мирні роки дефіцит бюджету рідко перевищував 3–5%, то зараз він є визначальною характеристикою державної фінансової системи, роблячи країну критично залежною від ритмічності зовнішньої допомоги.
## Економічні орієнтири та валютний прогноз
Макроекономічні показники на 2027 рік відображають складну траєкторію відновлення економіки. Загальний обсяг видатків заплановано на рівні 7,27 трлн гривень, що значно перевищує очікувані доходи у 5,65 трлн гривень. Левова частка бюджетного «пирога» — майже 44% внутрішнього валового продукту — спрямовується на безпеку та оборону. Це підкреслює статус України як найбільш мілітаризованої економіки Європи.
Діра в бюджеті, яку необхідно закрити за допомогою міжнародних партнерів, становить понад 52 млрд доларів. Наразі підтверджено залучення лише менше ніж половини цієї суми, що створює серйозні виклики для Міністерства фінансів на наступний рік. За оцінками європейських інституцій, реальна потреба у фінансуванні може бути навіть вищою, враховуючи витрати на відновлення критичної інфраструктури.
Соціальні стандарти на 2027 рік закладені з урахуванням інфляційних процесів. Мінімальна зарплата має зрости до 9 546 гривень, а середня по країні сягне позначки у 34,4 тисячі гривень. Однак ці цифри варто розглядати крізь призму валютного прогнозу: очікується, що середньорічний курс долара становитиме 47,1 грн, а під кінець року може перетнути межу у 48 гривень. Безробіття, згідно з очікуваннями уряду, поступово знижуватиметься, але все ще залишатиметься на високому рівні — близько 12,4%.
Попереду у Кабінету Міністрів є кілька тижнів для опрацювання парламентських зауважень. Фінальне голосування за держбюджет-2027 у другому читанні заплановане на третю декаду листопада. Саме тоді стане остаточно зрозуміло, якими ресурсами оперуватиме країна в один із найскладніших періодів своєї сучасної історії.
