Українські муніципалітети опинилися у заручниках критичного бюджетного дефіциту. По всій країні прокотилася хвиля зупинок казначейських розрахунків, що фактично паралізувало фінансову діяльність сотень громад. Ситуація набула такого масштабу, що під загрозою опинилися не лише плани з благоустрою, а й базове виживання міст у зимовий період: робота котелень, виплата зарплат комунальникам та закупівля пального для екстрених служб. Загальна сума «заморожених» коштів, за попередніми оцінками, вже сягнула 20 мільярдів гривень.
Урядова вертикаль пояснює таку ситуацію безальтернативністю воєнних пріоритетів. Оскільки всі внутрішні доходи держави — податки та митні збори — спрямовуються виключно на потреби Сил оборони, цивільна сфера повністю залежить від зовнішніх вливань. Будь-яка затримка траншів від міжнародних партнерів автоматично означає «стоп-кран» для видатків на місцях. Однак мери міст та представники Асоціації міст України (АМУ) вказують на те, що проблема глибша за просту нестачу грошей, адже кошти на рахунках громад є, але скористатися ними фізично неможливо через блокування платежів Державною казначейською службою.
## Фінансовий тромб: від столиці до невеликих громад
Найгучніше про проблему заявили очільники великих міст. У Києві блокування казначейських видатків зупинило відновлення житлових будинків, пошкоджених російськими обстрілами, та реалізацію стратегічних планів стійкості. Схожа картина у Львові, де «зависло» понад 900 мільйонів гривень. Мер Андрій Садовий констатує: через неможливість вчасно виплатити зарплати двірникам та водіям громадського транспорту, комунальні підприємства починають втрачати кадри. Компанії-підрядники, що працюють «у борг», вичерпують власні ресурси, що ставить під удар завершення ремонтів критичної інфраструктури до настання серйозних морозів.
Географія бюджетної кризи не обмежується мегаполісами. У Дніпрі призупинено модернізацію будинків ОСББ, у Харкові зоопарк змушений переходити на генератори через борги, а в Полтаві заблоковано понад 100 мільйонів гривень, необхідних для поточного утримання міста. Експерти наголошують, що така ситуація створює небезпечний прецедент «ручного керування» фінансами, де Кабмін фактично одноосібно вирішує, яке місто отримає право на платіж сьогодні, а яке — через місяць. Це не лише демотивує місцеве самоврядування, а й породжує чутки про політичний підтекст блокування коштів для «незручних» мерів.
## Причини та наслідки бюджетного маневрування
Причини виникнення касового розриву мають комплексний характер. Окрім об’єктивного зростання оборонних витрат, ключовим фактором стала затримка з виконанням євроінтеграційних реформ, до яких прив’язана макрофінансова допомога (зокрема програма Ukraine Facility на 50 млрд євро). Несвоєчасне ухвалення антикорупційних законів у парламенті призвело до зміщення капітальних видатків на кінець року. У результаті величезний масив робіт, який мав бути профінансований восени, перенесено на грудень, коли виконати їх фізично чи технологічно буде вже неможливо.
Історично українська система казначейства завжди була вузьким місцем під час криз, проте нинішній масштаб блокувань є безпрецедентним з початку повномасштабного вторгнення. Згідно з постановою №590, існує чітка черговість видатків, де капітальні ремонти перебувають у хвості списку. Проте ризик полягає в тому, що під термін «капітальні видатки» потрапляють і критично важливі об’єкти енергетики.
Ситуація ускладнюється намірами центральної влади вилучити частину коштів з місцевих бюджетів у 2025 році для покриття загальнодержавного дефіциту. Це викликає опір громад, які нагадують: місцеве самоврядування — це тил, який забезпечує життєдіяльність родин військових, ВПО та економіки в цілому. Без розблокування платежів та чіткого графіка фінансування міста ризикують увійти в зиму з боргами, кадровим голодом та непідготовленими мережами, що в умовах постійних обстрілів може стати критичним фактором національної безпеки.
