Криптовалюти, іспанські вілли та тонни золота: НАЗК підбило підсумки останньої деклараційної кампанії
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило масштабну перевірку та оцінку ризиків у деклараціях публічних службовців за 2025 рік. Результати кампанії свідчать про те, що український чиновницький апарат не лише активно диверсифікує власні заощадження, а й продовжує інвестувати значні ресурси у закордонні активи та цифрові валюти. Загалом протягом першого кварталу 2026 року було подано понад 634 тисячі декларацій, що демонструє стабільно високий рівень підзвітності посадовців.
Попри очікувану домінацію гривні, долара США та євро як основних засобів зберігання готівки, у звітах фігурує широка палітра іноземних валют — загалом близько 90 найменувань. Цікаво, що до першої п’ятірки найбільш популярних грошових знаків потрапили не лише стабільні світові лідери, а й угорський форинт та японська єна. Така мультимодальність фінансових портфелів може свідчити як про особисті зв’язки декларантів з іноземними країнами, так і про специфічні стратегії захисту капіталу.
Географія витрат та нерухомості за межами України
Аналіз видатків посадовців за кордоном протягом 2025 року відкриває нові пріоритети української еліти. Найбільше коштів було витрачено в Туреччині — сума перевищила 1,15 млрд грн. Наступними у рейтингу стали Австрія (698,3 млн грн) та США (майже 297 млн грн). Ці дані відображають як витрати на оздоровлення та освіту, так і утримання власності за межами країни.
Окремого розгляду заслуговує закордонна нерухомість. У власності посадовців та їхніх сімей виявили понад 3,9 тисячі об’єктів, сумарна вартість яких становить 4,1 млрд грн. Левову частку цього майна — понад 75% — складають квартири. Найбільш привабливими країнами для придбання квадратних метрів залишаються Німеччина (757 об’єктів), Польща (503) та Іспанія (282). Історично вибір цих країн зумовлений поєднанням стабільного ринку нерухомості та географічної близькості до України, однак у деклараціях також фігурує дорогий житловий сектор Великобританії та Болгарії. Примітно, що понад половину закордонних об’єктів оформлено на членів родин державних службовців, що є характерною тенденцією останніх років.
Цифрові активи та коштовні метали: нові горизонти накопичення
Сучасні технології міцно увійшли в побут українських посадовців. Загальна вартість задекларованої криптовалюти сягнула майже 839 млн грн. Найпопулярнішим інструментом виявився стейблкоїн Tether, на який припадає понад 278 млн грн. Традиційні лідери ринку — Bitcoin та Ethereum — посіли друге та третє місця відповідно. Цікаво, що основний масив криптоактивів (понад 623 млн грн) належить особам, що класифікували свою посаду як «інше», тоді як серед держслужбовців найбільш «цифровізованими» виявилися представники категорії «В». У регіональному розрізі пальму першості тримає Київ, за яким слідують Одеська та Київська області.
Крім віртуальних грошей, чиновники продовжують довіряти класичним цінностям. Дорогоцінні метали в деклараціях займають вагому частку — понад 1,2 млрд грн. Безумовним фаворитом є золото у злитках або пластинах (1,05 млрд грн). Окрім нього, в звітах фігурують срібло, паладій, платина та навіть золото в порошку.
Варто зауважити, що система електронного декларування в Україні, яка була запущена у 2016 році як вимога міжнародних партнерів та інструмент боротьби з корупцією, пройшла значну еволюцію. Якщо на початку чиновники часто забували вказати значні активи, то нинішня статистика із задекларованими 299 млрд грн загальних доходів за рік свідчить про поступове виведення статків у правове поле. Найбільшу активність у звітуванні за останній рік проявили жителі Рівненської, Миколаївської та Волинської областей, що загалом призвело до легалізації іноземних доходів на суму близько 20,7 млрд гривень.
