В Україні планують запровадити сувору кримінальну відповідальність за участь у фінансових махінаціях через використання «дропів» — осіб, які за грошову винагороду передають власні банківські рахунки та реквізити у користування стороннім особам. Президентський законопроєкт №11013, зареєстрований у Верховній Раді, має на меті ліквідувати інфраструктуру, яка роками обслуговувала нелегальний ігорний бізнес, тіньові кол-центри та схеми з відмивання коштів. Замість адміністративного «помаху пальцем» держава готує реальні терміни ув’язнення та руйнівні штрафи.
## Фінансове самогубство: ціна оренди банківської картки
Феномен «дропів» (або «грошових мулів») став справжньою епідемією для українського банківського сектору. За оцінками Національного банку України, через рахунки таких осіб щорічно проходять десятки мільярдів гривень. Зазвичай це виглядає як невинний підробіток: студент або людина у скрутному фінансовому становищі за кілька тисяч гривень віддає сторонній особі доступ до свого застосунку у смартфоні, пін-код та фізичну картку. Надалі цей рахунок використовується як «транзитна зупинка» для дроблення великих сум брудних грошей, що дозволяє злочинцям уникати систем фінансового моніторингу.
Нова ініціатива пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею 200-1, яка криміналізує сам факт передачі платіжних даних. Якщо раніше власники рахунків могли виправдовуватися втратою картки або необізнаністю, то тепер добровільна передача реквізитів для незаконних операцій каратиметься штрафом у розмірі від 5 100 до 17 000 гривень. Проте фінансові санкції — лише верхівка айсберга. Основний удар припаде на ділову репутацію: потрапляння до бази даних як «співучасника схем» означатиме для громадянина довічну відмову у банківському обслуговуванні, неможливість отримати кредит чи навіть відкрити зарплатний рахунок.
## Удар по організаторах: від великих штрафів до тривалих термінів
Якщо для рядових «дропів» передбачені переважно фінансові санкції та репутаційні втрати, то для архітекторів тіньових мереж правила гри змінюються радикально. Законопроєкт чітко розмежовує тих, хто продає власні дані, і тих, хто професійно займається скуповуванням та накопиченням чужого банківського пластику для подальшого використання у злочинних цілях.
Для збирачів «картотек» передбачено кілька рівнів покарання залежно від масштабу діяльності. У разі першого виявленого факту масового скуповування чужих платіжних засобів організаторам загрожує штраф до 170 000 гривень або обмеження волі на строк до п’яти років. Якщо ж діяльність була поставлена на конвеєр, здійснювалася повторно або групою осіб за попередньою змовою, жодні штрафи не допоможуть уникнути реального ув’язнення. У таких випадках закон передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.
Важливо розуміти контекст появи цього документа. Проблема «дропів» загострилася під час повномасштабної війни, коли окупаційні структури та організована злочинність почали активніше використовувати українську банківську систему для фінансування деструктивної діяльності. Історично боротьба з «мулами» в Україні обмежувалася блокуванням конкретних карток банками, проте це не зупиняло систему, оскільки на зміну одному заблокованому рахунку зловмисники купували десять нових. Запровадження кримінальної відповідальності має на меті зробити цей «бізнес» занадто ризикованим для всіх ланок ланцюга.
Окрім посилення покарання, правоохоронні органи та НБУ планують активізувати інформаційну кампанію, аби пояснити молоді та вразливим верствам населення, що продаж доступу до картки — це не легкі гроші, а квиток у кримінальне майбутнє з повною ізоляцією від цивілізованої фінансової системи. Наразі законопроєкт очікує на розгляд у профільних комітетах Верховної Ради перед винесенням у сесійну залу для голосування.
