Уряд України активізує процес виходу держави з капіталу банківського сектору. Одним із пріоритетних завдань на найближчу перспективу визначено приватизацію Sense Bank. Як повідомив очільник Кабінету Міністрів, Міністерству фінансів уже надано відповідні директиви щодо прискорення підготовки фінансової установи до продажу.
Проте швидка зміна власника потребує попереднього врегулювання низки юридичних та фінансових аспектів. Наразі Мінфін спільно з Національним банком України працюють над усуненням «багажу» проблемних питань, які накопичилися навколо установи. Це критично важливий етап, адже прозорість активу є ключовою умовою для залучення серйозних інвесторів та отримання ринкової ціни за державну частку.
## Шлях від «Альфи» до націоналізації: контекст продажу
Для розуміння важливості цього кроку варто згадати історію активу. Sense Bank (колишній «Альфа-Банк Україна») перейшов у власність держави лише в липні 2023 року. Рішення про націоналізацію було продиктоване міркуваннями національної безпеки та необхідністю захисту інтересів вкладників, оскільки його колишні власники потрапили під міжнародні санкції через зв’язки з країною-агресором.
Націоналізація Sense Bank стала другим масштабним кейсом такого роду після «ПриватБанку» у 2016 році. Сьогодні частка державного сектору в банківській системі України перевищує 50%, що, на думку міжнародних фінансових інституцій, зокрема МВФ, є надмірним показником. Стратегія розвитку фінансового сектору передбачає поступове зменшення ролі держави через продаж таких банків приватним структурам. Очікується, що приватизація «Сенсу» стане важливим сигналом для іноземного капіталу про готовність України продовжувати реформи навіть у складних умовах воєнного стану.
Водночас експерти наголошують, що успіх продажу залежатиме не лише від швидкості роботи Мінфіну, а й від ситуації на фронті та загальної макроекономічної стабільності. Потенційні покупці оцінюватимуть якість кредитного портфеля та операційну стійкість банку, який попри зміну власника зумів зберегти свою позицію серед лідерів ринку за обсягами роздрібного бізнесу.
## Кадрові перспективи «Нафтогазу» та енергетична стійкість
Паралельно з фінансовим сектором уряд фокусує увагу на управлінні енергетичним гігантом — НАК «Нафтогаз України». Питання зміни керівництва компанії вже перебуває в порядку денному, проте підхід до цього процесу обіцяє бути зваженим та поетапним. Прем’єр-міністр підкреслив, що ключовим інструментом відбору нового очільника має стати відкритий і прозорий конкурс, що відповідає кращим практикам корпоративного управління.
Однак часові рамки цього призначення тісно пов’язані з безпековими факторами. Уряд вважає недоцільним змінювати менеджмент у розпал найскладнішого опалювального сезону. Головний пріоритет сьогодні — стабільність постачання енергоресурсів населенню та промисловості. Згідно зі стратегічним баченням Кабміну, процес оновлення керівництва стартує вже після проходження зимового піка навантажень.
Така позиція аргументується необхідністю збереження керованості стратегічним підприємством у критичний період. «Нафтогаз» відіграє центральну роль у забезпеченні країни газом власного видобутку та накопиченні резервів. Будь-які кадрові ротації зараз могли б створити додаткові ризики для енергетичної безпеки. Таким чином, перехід до нового етапу управління компанією відбудеться лише після того, як енергосистема вийде з режиму підвищеної навантаженості, а ризики, пов’язані з обстрілами інфраструктури, будуть мінімізовані сезонним фактором.
Реформування корпоративного управління в «Нафтогазі» є однією з вимог міжнародних партнерів України. Запровадження прозорих конкурсів для вибору топменеджменту є частиною великого плану з деолігархізації та підвищення ефективності державних підприємств, що в перспективі має перетворити НАК на прибуткову компанію, здатну конкурувати на європейському рівні.
