Трамп заблокував радикальні мита проти РФ: чому президент США пішов на такий крок
Адміністрація Дональда Трампа офіційно відмовилася від впровадження безпрецедентного пакету економічних обмежень проти Російської Федерації, які були прописані в так званому «законі Ліндсі Грема». Йдеться про скасування митних тарифів у розмірі 500% на російський імпорт та 100% санкційних мит для країн, що продовжують купувати енергоносії в агресора.
Згідно з офіційним указом, оприлюдненим Білим домом, американський лідер скористався своїм правом вето на окремі положення законодавства. Трамп аргументував це рішення пріоритетністю національних інтересів Сполучених Штатів. Відповідне обґрунтування вже було скероване до Конгресу, що є обов’язковою процедурою для легітимізації такої відмови.
Економічний тиск чи загроза глобальному ринку?
Закон, ініційований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, мав стати одним із найжорсткіших інструментів фінансового впливу на Москву. Зокрема, він передбачав практично повну економічну блокаду російських товарів через п’ятикратне підвищення мит. Окремий удар планувався по третіх країнах: п’ять найбільших імпортерів російської нафти та газу мали опинитися під загрозою 100% мит на власну продукцію, якщо не припинять закупівлі енергоресурсів у Кремля після 18 жовтня 2026 року.
Аналогічні обмеження загрожували і державам, які допомагають РФ обходити нафтові санкції. Проте в указі президента зазначено, що на даному етапі такі заходи є недоцільними. Дональд Трамп підкреслив, що відмова діятиме до особливого розпорядження президента або Державного департаменту США. Водночас важливо зауважити, що це рішення не скасовує ті санкції, які вже були впроваджені раніше іншими законодавчими актами — воно лише «заморожує» нові, найбільш радикальні пункти закону Грема.
Варто нагадати, що дискусії навколо цього закону тривали в американському істеблішменті кілька місяців. Конгресмени наполягали, що лише такий агресивний підхід зможе виснажити ресурси Кремля для продовження війни. Напередодні група законодавців закликала Білий дім не вагатися і запустити механізми тиску до дедлайну 18 жовтня, вказуючи на необхідність посилення ізоляції не лише Росії, а й Ірану.
Геополітичний контекст та наслідки для енергоринку
Рішення Трампа з’явилося на тлі нестабільності на внутрішньому ринку пального в США. Експерти зазначають, що введення мит проти найбільших покупців російської нафти (серед яких традиційно фігурують Китай та Індія) могло призвести до дзеркальних заходів та хаосу в глобальних ланцюгах постачання. Для адміністрації, яка обіцяла виборцям стабілізацію цін на енергоносії, такий ризик виявився надто високим.
Історично санкційна політика США часто використовує механізм «waivers» (відмов), що дозволяє виконавчій владі маневрувати у відносинах з торговельними партнерами. У випадку з законом Грема, Трамп обрав шлях деескалації економічного протистояння з країнами-імпортерами, намагаючись уникнути прямого конфлікту з великими економіками, що досі залежать від російської сировини.
Попри це, політичні опоненти президента впевнені, що такий крок дає Москві хибний сигнал про послаблення американської рішучості. У Конгресі вже готуються до нових дебатів, адже питання ефективності санкційного режиму залишається одним із ключових пунктів внутрішньополітичного порядку денного у Вашингтоні. Ситуація ускладнюється тим, що ціни на дизельне пальне в Штатах знову демонструють ріст, що робить будь-які маніпуляції з енергетичним імпортом надзвичайно чутливою темою для американського споживача.
