Ризики для держбюджету: чи чекати українцям на затримки пенсій та допомоги
Фінансова стабільність України опинилася під загрозою через нестачу ліквідності в державній казні. Міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу на засіданні профільного парламентського комітету озвучив тривожний прогноз: якщо Верховна Рада зволікатиме з ухваленням критично важливих законопроєктів, соціальні виплати можуть надходити із суттєвими запізненнями. Головна причина полягає у необхідності виконання умов міжнародних донорів, зокрема Європейського Союзу та МВФ, від яких напряму залежить наповнення бюджету.
Наразі уряд уже змушений працювати в режимі ручного управління фінансами, відтерміновуючи витрати, які не є критичними. Міністр наголосив, що стабільність виплат громадянам тепер прямо пропорційна швидкості роботи законодавців. Без зовнішніх запозичень, які є ключовим джерелом покриття дефіциту, державний апарат не зможе вчасно виконувати свої зобов’язання перед вразливими категоріями населення.
Пріоритет — оборона: як працюватиме черговість виплат
У Міністерстві фінансів розробили чіткий алгоритм дій на випадок гострої нестачі коштів. Стратегія базується на жорсткому ранжуванні видатків. Безумовним пріоритетом залишається сектор безпеки та оборони — усі наявні ресурси спершу спрямовуватимуться на забезпечення армії та стримування агресора. Соціальні ж потреби, медицина та освіта фінансуватимуться за залишковим принципом: щойно на рахунках з’являтиметься ліквідність після задоволення потреб фронту.
За словами Марченка, передбачено два сценарії реагування. Перший — це перенесення другорядних витрат на кінець року одноосібним рішенням очільника Мінфіну. Другий — запровадження спеціального урядового регламенту, який діятиме в періоди пікового дефіциту. Такий механізм передбачає зупинку фінансування програм розвитку, капітального будівництва та ремонтів не лише на загальнодержавному, а й на місцевому рівнях. Органи місцевого самоврядування також будуть змушені підпорядкувати свої бюджети логіці воєнного часу, що фактично означає замороження більшості інфраструктурних проєктів.
Контекст фінансової залежності та міжнародних зобов’язань
Залежність українського бюджету від зовнішньої допомоги стала визначальним фактором виживання економіки з початку повномасштабного вторгнення. У 2023 та 2024 роках дефіцит бюджету вимірюється мільярдами доларів, які покриваються переважно завдяки грантам та пільговим кредитам від західних партнерів. Проте кожна транша допомоги супроводжується «структурними маяками» — конкретними вимогами щодо реформування податкової системи, боротьби з корупцією та прозорості державного управління.
Історично Україна неодноразово стикалася з касовими розривами, проте нинішня ситуація ускладнюється тим, що внутрішній ресурс для запозичень (через ОВДП) майже вичерпаний, а податкові надходження ледь покривають прямі військові витрати. Зволікання парламенту з голосуванням за реформи, на яких наполягає МВФ, ставить під удар транші, що вже закладені в план бюджету.
Міністр фінансів застеріг: якщо політичні дискусії в Раді триватимуть довше, ніж дозволяє фінансова міцність системи, уряд вдасться до «крайніх заходів». Це може означати не лише затримки соціальної допомоги, а й тимчасове скорочення державних програм, які не стосуються виживання нації. Суспільству варто готуватися до того, що державна казна переходить у режим максимальної економії, де кожен витрачений гривня проходитиме через фільтр доцільності та наявності валютних надходжень від партнерів.
