Військовий стан радикально змінив трудові реалії України. Здається, що ситуація на місцях — суцільний хаос: підприємства закриваються, працівники виїжджають, бізнес намагається адаптуватися. І в цій турбулентності постає просте, але надзвичайно важливе питання: чи може роботодавець звільнити працівника без його згоди під час військового стану? Спробуємо розібратися разом, з конкретикою, порадами та живими прикладами.
Коли роботодавець може звільнити за своєю ініціативою
Роботодавець не може просто так — «за настроєм» — звільнити працівника під час воєнного стану. Основні правила залишаються незмінними: регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП) — статті 40 і 41 стосуються звільнення з ініціативи роботодавця.
Проте з’явився й окремий закон — Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, який вніс свої особливості.
Наприклад:
- відсутність працівника на роботі та неінформування більше чотирьох місяців як підстава для звільнення.
- неможливість забезпечити роботою через руйнування виробництва в результаті бойових дій.
- звільнення працівника під час лікарняного або відпустки — тепер допустиме з застереженнями.
Важливо: ці особливості не скасовують основної процедури звільнення з ініціативи роботодавця — вони лише розширюють або конкретизують її в умовах воєнного стану.
Практичні умови
Щоб роботодавець мав право звільнити працівника за власною ініціативою, повинні бути дотримані такі моменти:
- наявність законної підстави (скорочення штату, систематичне невиконання обов’язків тощо).
- дотримання процедури: попередження, оформлення наказу, розрахунок з працівником.
- дотримання спеціальних обмежень воєнного стану — наприклад, не можна звільняти жінок у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або працівників з дітьми до трьох років тільки на підставі їх участі в профспілках.
- якщо підприємство знаходиться в зоні бойових дій або зруйноване — ситуація може бути іншою.
Умовний приклад
Уявіть завод, який змушений був зупинити виробництво через обстріли. Роботодавець повідомляє: «умови праці порушені, ми не можемо забезпечити роботу». У такому випадку звільнення може бути правомірним (за дотримання всіх формальностей). Але якщо причиною буде просто «воєнний стан» без аналізу обставин — ризик визнання звільнення незаконним великий.
Звільнення працівника без його згоди в Україні
Як бути з фразою «звільнити працівника без його згоди»? У юридичній практиці України звільнення з ініціативи роботодавця означає саме таке — без згоди працівника. Але це має бути на законних підставах.
- Роботодавець зобов’язаний спиратися на підстави, перелічені в статтях 40 і 41 КЗпП.
- Під час воєнного стану розширено перелік таких підстав (див. вище). Наприклад: відсутність на роботі та неінформування більше чотирьох місяців, неможливість забезпечити роботою.
- Однак не можна просто заявити: «воєнний стан => звільняємо» без дотримання процедур. Експерти підкреслюють: «З початку воєнного стану… роботодавцям заборонено звільняти підлеглих за власною ініціативою лише на підставі «введено воєнний стан».
- Якщо працівник перебуває на мобілізації — його не можна звільняти, за ним зберігається посада і середня зарплата.
Що робити працівникові?
Якщо працівник зазнає такого звільнення, важливо:
- Отримати письмовий наказ про звільнення та розрахунок.
- Перевірити, чи була підстава законною і процедуру дотримано.
- Якщо є підозра на порушення — звернутися до органу праці чи суду.
Помилки роботодавця
Часто спостерігаються ситуації, коли роботодавець «намагається» використовувати військовий стан як привід: без попередження, без розрахунку, без підписів. Це ризик: такі звільнення можуть бути визнані незаконними, працівника можуть поновити і зобов’язати виплатити компенсацію.
Які виплати належать при звільненні з ініціативи роботодавця
Коли роботодавець звільняє працівника з власної ініціативи, закон передбачає певні виплати. Під час війни особливості виплат майже не змінювалися — головне, що розрахунок повинен бути проведений у день звільнення, незалежно від режиму.
Основні види виплат
- Заробітна плата за фактично відпрацьований час.
- Компенсація за невикористану відпустку.
- Якщо передбачено колективним договором — вихідна допомога або інші виплати.
- Якщо звільнення визнано незаконним — компенсація втраченого заробітку або поновлення на роботі.
Практична порада
Працівник повинен отримати повідомлення про нараховані виплати в письмовій формі — саме з моменту отримання починається термін подання скарги до суду. Якщо документи оформлені некоректно, працівник може вимагати перерахунку і навіть повернення на роботу через суд.
Що змінилося за військового стану
Стаття 5 Закону 2136-IX передбачає, що звільнення навіть під час лікарняного або відпустки можливе — але розрахунок залишається обов’язковим. Роботодавець не має права «відкласти» компенсацію або не платити, мотивуючи це форс-мажором війни.
Звільнення під час війни: новий Закон, особливості, компенсації
В умовах війни особливо важливо розуміти, які нові правила діють. Закон № 2136-IX став тією цеглинкою, яка доповнила трудову систему адаптацією до умов режиму воєнного стану.
Що нового закон запроваджує
- Звільнити працівника без згоди профспілки можна, якщо він не є членом профспілкового органу.
- Підстави для звільнення розширені: відсутність на роботі понад 4 місяці, знищення виробничої бази.
- Можливість звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки (за винятком вагітності/дітей до 3 років). Датою звільнення вважається перший робочий день після закінчення відпустки/лікарняного.
- Працівник може звільнитися без двотижневого відпрацювання, якщо підприємство знаходиться в зоні бойових дій і є загроза для життя/здоров’я.
Компенсації та виплати: підводне каміння
Хоча виплати передбачені, на практиці є нюанси:
- При ліквідації підприємства внаслідок бойових дій — можуть бути складнощі з розрахунком.
- У роботодавця в зоні активних бойових дій можуть бути об’єктивні труднощі з оформленням документів — Закон допускає електронні форми.
- Якщо працівник звільнений незаконно — він може вимагати не тільки виплати, але й компенсації (наприклад, за вимушену відсутність роботи).
Поради роботодавцю та працівнику
Для роботодавця: ретельно документувати підстави звільнення; не використовувати «воєнний стан» як універсальний привід; дотримуватися строку попередження; оскаржувати рішення про неможливість роботи — зібрати докази.
Для працівника: зберігати копії заяв, наказів, розрахунків; перевіряти, чи була дотримана процедура; у разі порушень звертатися до юриста або до органів праці; не підписувати документи до розуміння суті.
Що варто знати та як діяти
Війна кинула виклик традиційним трудовим відносинам — але права працівників і обов’язки роботодавців не зникли. Звільнення з ініціативи роботодавця можливе навіть у період воєнного стану, але тільки за умови дотримання законних умов і процедур. Роботодавцю не варто діяти «на око» і сподіватися на форс-мажор. Працівникові не варто мовчати і вважати, що «війна означає можна».