Київська міська влада розпочинає процес автоматичного повернення коштів за поїздки в громадському транспорті, які пасажири придбали за старими цінами, але не встигли використати до моменту здорожчання проїзду. Як повідомили у пресслужбі КМДА, протягом поточного тижня всі залишки на транспортних картках, що не були списані до 14 вересня включно, конвертують у грошовий еквівалент та перерахують на електронні гаманці користувачів у застосунку «Київ Цифровий».
Цей механізм створений для того, щоб пасажири не втратили свої кошти після радикальної зміни тарифної сітки. Система працює за простим принципом: номінальна вартість кожної невикористаної поїздки повертається на баланс «Гаманця». Наприклад, якщо на картці залишалося 10 поїздок, куплених за оптовою ціною 6,5 грн, користувач отримає 65 грн. Ці кошти можна буде спрямувати на придбання нових поїздок за актуальними тарифами або просто використовувати для разової оплати проїзду, приклавши картку до валідатора.
## Економіка оновлених тарифів та нові правила оплати
Нова вартість проїзду в столичному метрополітені, трамваях, тролейбусах та автобусах відчутно вдарила по гаманцях містян. Базова ціна разового квитка тепер становить 30 гривень. Проте місто зберегло систему знижок для тих, хто користується транспортом регулярно та купує поїздки оптом. Так, при придбанні 50 поїздок за один раз вартість кожної знижується до 25 гривень. Проміжні варіанти передбачають ціну у 25,5–28,9 грн залежно від обсягу поповнення.
Для тих, хто воліє не розраховувати кількість поїздок заздалегідь, залишається можливість оплати через «Гаманець». Якщо на картці немає передплачених поїздок, система автоматично спише 30 гривень за разовий прохід через турнікет чи валідацію в салоні. Крім того, міська влада запровадила єдиний електронний квиток за 60 грн, який дозволяє здійснювати необмежену кількість пересадок протягом півтори години. Це нововведення має на меті стимулювати пасажирів будувати складні маршрути різними видами транспорту без додаткових витрат.
Таке різке підвищення цін зробило київську транспортну систему однією з найдорожчих у Європі, якщо порівнювати вартість квитка з рівнем середньої заробітної плати. Аналітики зазначають, що частка витрат на логістику в бюджеті середньостатистичного киянина тепер у кілька разів перевищує аналогічні показники жителів таких мегаполісів, як Берлін, Відень чи Париж, де муніципалітети активно субсидують громадський транспорт заради екології та розвантаження доріг.
## Історичний контекст: еволюція вартості проїзду в Києві
Нинішнє підвищення тарифів є найбільш масштабним за всю історію незалежної України. Для порівняння, на початку 2000-х років проїзд у київському метро коштував лише 50 копійок. Тривалий час, аж до 2008 року, ціна трималася на рівні 0,50 грн, після чого зросла до 2 гривень, що викликало неабиякий резонанс у суспільстві. Подальші етапи здорожчання були поступовими: до 4 гривень у 2015-му та до 8 гривень у 2018 році.
Стрибок з 8 до 30 гривень у 2024 році влада пояснює критичною необхідністю підтримки енергосистеми транспортних підприємств, зростанням вартості електроенергії, паливно-мастильних матеріалів та потребою у виплаті заробітних плат працівникам галузі в умовах воєнного стану. Дефіцит бюджету змусив місто відмовитися від утримання низьких соціальних тарифів, переклавши частину тягаря на плечі пасажирів, хоча пільгові категорії населення (пенсіонери, школярі за наявності відповідних квитків) і надалі користуються правом на безкоштовний проїзд.
Цифровізація через «Київ Цифровий» стала ключовим інструментом у цьому переході. Якщо раніше зміна тарифів означала черги за новими жетонами чи паперовими квитками, то зараз алгоритми дозволяють проводити фінансові операції у фоновому режимі. Втім, пасажирам радять перевірити стан своїх карток у застосунку, щоб переконатися, що автоматичне повернення коштів відбулося коректно.
