Український мед продовжує впевнено завойовувати європейські ринки, попри складні умови воєнного часу та трансформацію логістичних ланцюгів. Протягом перших восьми місяців поточного року п’ять країн Європейського Союзу — Німеччина, Франція, Польща, Бельгія та Іспанія — акумулювали майже дві третини всього вітчизняного експорту солодкої продукції. Це свідчить про посилення концентрації ринку: якщо минулого року на топ-п’ятірку покупців припадало 57% обсягів, то тепер цей показник зріс до 68%. Цікавою рокіровкою стало повернення Бельгії до лідерів, яка витіснила з переліку ключових імпортерів Італію.
За статистичними даними, з початку року Україна поставила на зовнішні ринки 29,81 тисячі тонн меду, що принесло економіці близько 69 мільйонів доларів. Для порівняння, за весь попередній звітний період експорт сягнув позначки у 50,11 тисячі тонн із виторгом понад 124 мільйони доларів. Хоча динаміка виглядає стабільною, аналітики звертають увагу на суттєвий ціновий розрив, який виник між різними країнами-імпортерами.
## Цінові гойдалки та вплив асортименту на вартість
Якщо раніше вартість українського меду для європейських партнерів була відносно рівномірною і коливалася в межах 2,4–2,5 долара за кілограм, то сьогодні ситуація кардинально змінилася. Французький ринок демонструє найбільшу лояльність до якості, сплачуючи в середньому 3,39 долара за кілограм. Водночас іспанські контракти опустилися до позначки нижче 2 доларів. Такий дисонанс фахівці пояснюють не лише ринковою кон’юнктурою, а й глибиною переробки продукту. Дорогий сегмент — це переважно фасований товар або рідкісні монофлорні сорти (наприклад, акацієвий чи липовий мед), тоді як низький ціновий поріг характерний для сировини, що постачається у великих бочках для подальшого змішування або промислового використання.
Важливо зауважити, що середня експортна ціна за останніми контрактами фіксується на рівні 3,47 долара за кілограм, що на 40% перевищує минулорічні показники. Проте загальне середнє значення за весь період року поки залишається нижчим. Експерти галузі застерігають пасічників від зайвих очікувань: поточні ціни вже перебувають поблизу свого піка. Додатковим стримувальним фактором виступають тарифні квоти ЄС, які фактично встановлюють «стелю» для безмитного ввезення та обмежують можливості для спекулятивного зростання вартості наприкінці сезону. Тому фахівці радять реалізовувати врожай вчасно, не накопичуючи залишки в надії на аномальне подорожчання.
## Кліматичний зсув та геополітичні виклики бджільництва
Війна та зміни клімату змушують українське бджільництво до масштабної внутрішньої міграції. Історично південні та східні регіони України вважалися основними виробниками соняшникового меду завдяки величезним площам посівів. Проте сьогодні окупація територій, постійні обстріли та масове мінування полів зробили промислове бджільництво в цих зонах надзвичайно ризикованим або неможливим. Втрата тисяч бджолосімей через руйнування інфраструктури змушує пасічників переміщувати потужності в центральні та західні області.
Паралельно з безпековими факторами діє і природний чинник. Глобальне потепління перетворює захід України на сприятливу зону для медозбору, де раніше умови були менш придатними для великих промислових пасік. Сьогодні Львівщина, Волинь та Прикарпаття активно нарощують обсяги, стаючи новими медодайними центрами країни.
Україна традиційно входить до п’ятірки найбільших світових експортерів меду, конкуруючи з такими гігантами, як Китай та Аргентина. Унікальність нашого продукту полягає у високих органолептичних властивостях та відсутності антибіотиків, що суворо контролюється європейськими лабораторіями. Навіть у нинішніх надскладних умовах галузь демонструє живучість, хоча подальший успіх залежатиме від здатності виробників переходити від експорту сировини до продажу готового брендованого продукту з високою доданою вартістю.
