Курс гривні на порозі жовтня: між інтервенціями НБУ та загрозою бюджетного дефіциту
Українська національна валюта традиційно входить у зону осінньої турбулентності. Жовтень обіцяє стати місяцем випробувань для гривні, оскільки економіка стикається з посиленням інфляційного тиску та зростанням потреб імпортерів у валюті. Хоча більшість експертів наразі прогнозують відносно стабільний коридор у межах 44,6–45,4 гривні за долар, на горизонті маячать і песимістичні сценарії. У разі загострення макроекономічних ризиків або перебоїв із зовнішньою фінансовою допомогою, цінники в обмінниках цілком можуть сягнути психологічної позначки у 49–50 гривень.
Наразі ситуація на валютному ринку виглядає контрольованою, проте динаміка попиту та пропозиції залишається напруженою. Обсяги купівлі валюти бізнесом та населенням сьогодні на 15–20% перевищують продажі. Підприємці активно запасаються енергоресурсами та обладнанням, готуючись до складної зими, а великі гравці ринку намагаються застрахувати капітали від можливої девальвації. Проте Національний банк України продовжує виконувати роль головного стабілізаційного якоря. Лише за серпень регулятор витратив на підтримку гривні понад 4,8 мільярда доларів, фактично вимиваючи надлишковий попит і запобігаючи панічним настроям. Станом на початок осені обсяг міжнародних резервів України залишається на солідному рівні — 48,7 мільярда доларів, що забезпечує запас міцності для фінансування критичного імпорту щонайменше на чотири місяці.
## Резерви НБУ та внутрішні цінові виклики
Фінансовий сектор уважно стежить за кроками регулятора. Аналітики очікують, що найближчими тижнями долар коливатиметься у діапазоні 44,4–44,8 грн, тоді як європейська валюта, чутлива до глобальних змін, триматиметься у межах 51,5–52,5 грн. Важливо розуміти, що сучасна стабільність гривні — це не стільки результат ринкової рівноваги, скільки наслідок режиму «керованої гнучкості», запровадженого НБУ рік тому замість фіксованого курсу. Це дозволяє ринку адаптуватися до змін без різких шоків, які спостерігалися у перші місяці повномасштабного вторгнення.
Паралельно з валютними коливаннями в країні прискорюється інфляція. Хоча серпень показав символічне зростання цін лише на 0,1%, це було зумовлено лише сезонним чинником — здешевленням продуктів харчування. Реальний річний показник інфляції вже перевищив 8,1%. Витрати на логістику та паливо продовжують зростати, що неминуче відобразиться на вартості споживчого кошика ближче до зими. Попри це, банківські депозити та державні облігації залишаються привабливими інструментами для збереження заощаджень: при обліковій ставці 15,5% дохідність за вкладами може сягати 17,5% річних, що перекриває очікуване знецінення грошей.
## Зовнішня допомога та нові тренди накопичення
Майбутнє гривні сьогодні залежить не лише від монетарної політики, а й від законодавчої активності. Парламент має ухвалити низку критичних реформ, від яких залежить надходження майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги. Будь-яка затримка у фінансуванні з боку партнерів створить діру в бюджеті, яку доведеться перекривати або емісією, або додатковим тиском на золотовалютні резерви.
З іншого боку, є й позитивні сигнали. Зниження ставки Федеральною резервною системою США дещо послабило глобальні позиції долара, що грає на користь валют країн, які розвиваються. До того ж початок експортного сезону агропродукції традиційно забезпечує приплив валютної виручки, що частково збалансує попит імпортерів.
Цікаво, що модель фінансової поведінки українців поступово трансформується. Попит на готівковий долар частково заміщується цифровими активами. Багато громадян обирають стейблкоїни або вкладаються у золото, світові котирування якого б’ють історичні рекорди. Це створює додатковий простір для маневру на готівковому ринку та знижує навантаження на обмінні пункти в періоди підвищеної волатильності. Жовтень покаже, чи зможе аграрний експорт та міжнародна допомога врівноважити апетити імпортерів і втримати курс у межах прогнозованого коридору.
