Кілька років тому ринок мікропозик нагадував дикий захід. Сьогодні в нього є шериф — Національний банк.
Правила для МФО і колекторів змінювалися поступово. Для позичальника це означає одне: у нього з’явилися права, на які можна посилатися. Розберімо, що саме змінилося і чого нові правила поки не вирішили.
Як нагляд за МФО перейшов до НБУ
Раніше за фінансовими компаніями наглядала Нацкомфінпослуг.
У вересні 2019 року парламент ухвалив так званий закон про «спліт». Він розподілив повноваження колишньої Нацкомфінпослуг між двома регуляторами. З 1 липня 2020 року Національний банк почав регулювати страховиків, лізингові та фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди і бюро кредитних історій. До фінансових компаній належать і МФО.
Для ринку це стало серйозним фільтром. НБУ перевіряє власників, звітність і дотримання прав споживачів. Перелік ліцензованих установ відкритий на сайті Національного банку.
Нові обмеження для МФО
Найпомітніша зміна — ліміт на ставку.
У листопаді 2023 року Верховна Рада ухвалила закон № 3498-IX. Він обмежив денну процентну ставку за споживчим кредитом до 1% на день. Ліміт вводили поступово: спершу діяло обмеження 2,5% на день, потім 1,5%, і лише після цього — 1%.
Той самий закон запровадив й інші правила:
- обов’язкова оцінка кредитоспроможності перед видачею позики;
- передача інформації про кожен споживчий кредит щонайменше до одного бюро кредитних історій;
- заборона автоматично продовжувати договір без згоди споживача;
- заборона вимагати платежі, не передбачені договором.
Діють і старі запобіжники Закону «Про споживче кредитування»: загальна сума неустойки не може перевищувати половину отриманої суми кредиту.
Хто і як контролює колекторів
Колектори довго працювали в сірій зоні. У липні 2021 року набув чинності закон, який урегулював їхню діяльність.
Тепер колекторська компанія повинна бути включена до реєстру, який веде НБУ. Закон установив і правила взаємодії з боржником: контакт лише в робочі дні з 9:00 до 20:00, не більше двох взаємодій на добу, заборона погроз і приниження. Родичам, колегам і знайомим боржника дзвонити можна лише за їхньою згодою. Кожну розмову колектор мусить записувати, а записи — зберігати три роки.
За порушення НБУ може застосувати до компанії заходи впливу, зокрема штраф або виключення з реєстру.
Проблеми, які досі не вирішені
Правила є. Але виконуються вони не завжди.
Досі трапляються дзвінки поза дозволеним часом і тиск на родичів. Частина «колекторів» узагалі не входить до реєстру: це шахраї, які видають себе за співробітників МФО. Окрема проблема — позики, оформлені на чужі документи. Довести, що договір підписували не ви, буває непросто.
Нарешті, закон не діє сам собою. Щоб захистити свої права, позичальник має знати їх і фіксувати порушення: записи дзвінків, скриншоти, листи. Без доказів скарга до НБУ мало що змінить.
Де позичальники обмінюються досвідом
Закон пояснює правила, а досвід показує, як вони працюють на практиці.
Позичальники обговорюють дзвінки колекторів, скарги до НБУ і суди на тематичних майданчиках. Один із них — форум https://consultant.kiev.ua/uk/forum-borzhnikiv/, де на запитання боржників відповідають юристи.
Висновок
За кілька років НБУ суттєво змінив ринок мікропозик: перебрав нагляд за МФО, обмежив денну ставку до 1% і взяв під контроль колекторів. Позичальник тепер має реальні інструменти захисту. Але працюють вони лише тоді, коли людина знає свої права, перевіряє компанії в реєстрах НБУ і фіксує кожне порушення.
