Уряд України робить ставку на пільгове кредитування як на ключовий драйвер залучення приватного капіталу в процеси відновлення країни. В умовах обмеженого бюджету держава трансформує роль прямого фінансування на роль стимулятора: бізнес отримує доступ до дешевого ресурсу, але бере на себе зобов’язання щодо реалізації проєктів та співфінансування.
Заступник міністра економіки Єгор Перелигін під час Форуму економічної стійкості від Forbes Ukraine сформулював нову філософію взаємодії влади та підприємців. За його словами, державна допомога у вигляді кредитів, вартість яких фактично дорівнює рівню інфляції, є лише поштовхом. Підприємці мають додавати власні кошти та експертизу, щоб спільно запускати «двигун» відбудови. Така модель дозволяє мультиплікувати ефект від кожної гривні з бюджету, залучаючи в рази більше коштів від приватного сектору.
## Нові пріоритети програми «5-7-9%» та механізми підтримки
Наразі основним інструментом залишається компенсація відсоткових ставок через Національну установу розвитку. Механізм передбачає, що позичальник сплачує базову ставку, зменшену на 5,5 відсоткових пунктів, тоді як різницю покриває держава. Особливу увагу приділено торговим компаніям: вони можуть використовувати отримані кошти для поповнення обігового капіталу. Це критично важливо для підтримки ліквідності в ланцюжках постачання, адже дозволяє вчасно розраховуватися з виробниками та забезпечувати наявність товарів на полицях.
Міністерство економіки зараз фіналізує оновлення до постанови №28, яка регламентує параметри відомої програми «Доступні кредити 5-7-9%». Очікується, що нові правила суттєво розширять коло потенційних учасників. Фокус зміщується на тих суб’єктів господарювання, які інтегровані у складні виробничі ланцюжки: постачальників великих ритейлерів та вітчизняних виробників, що забезпечують потреби національних мереж. Це має зміцнити внутрішній ринок і дати стимул локальному виробництву, яке найбільше потерпає від логістичних розривів.
## Страхування ризиків як фундамент для іноземних інвестицій
Одним із найскладніших бар’єрів для кредитування в умовах війни залишаються високі безпекові ризики. Для вирішення цієї проблеми уряд розглядає активне впровадження політичного страхування (PRI – Political Risk Insurance). Цей інструмент планується використовувати у зв’язці з довгостроковими кредитними лініями від західних фінансових інституцій. Комбінація страхування та «дешевих грошей» від міжнародних партнерів має зробити капітал для українських компаній не лише дешевшим, але й доступнішим фізично, оскільки банки будуть готові брати на себе менше ризиків.
Контекст цих кроків стає зрозумілим, якщо зважити на масштаби руйнувань. За попередніми даними Мінекономіки, прямі збитки українського бізнесу від російської агресії вже перетнули позначку в 10 мільярдів доларів. Йдеться про знищені заводи, елеватори, склади та інфраструктуру, на відновлення яких власних ресурсів підприємств об’єктивно недостатньо.
Історично подібні підходи використовувалися у післявоєнній Європі, коли державні гарантії та субсидовані ставки ставали основою для «економічного дива». Сьогодні Україна намагається адаптувати цей досвід до унікальних умов повномасштабного конфлікту, де відновлення має відбуватися не після перемоги, а вже зараз. Створення стійкої фінансової екосистеми, де держава виступає гарантом стабільності, а бізнес — рушієм змін, є єдиним шляхом до збереження економічної спроможності держави.
