З весни 2025 року український фінансовий сектор перейшов на нову модель контролю за грошовими переказами громадян. Національний банк України відмовився від практики жорсткого адміністрування лімітів, скасувавши загальнодержавне обмеження у 150 тисяч гривень. На зміну адміністративним заборонам прийшов механізм саморегуляції: провідні банки країни підписали спільний меморандум, впровадивши систему індивідуальних обмежень на основі ризик-орієнтованого підходу.
Ця трансформація стала відповіддю на потребу збалансувати фінансову свободу сумлінних клієнтів із необхідністю боротьби з тіньовими схемами та «дропами» — підставними особами, через рахунки яких проходять мільярдні потоки нелегальних коштів. Тепер замість єдиної планки для всіх діє гнучка система, де розмір доступних операцій напряму залежить від прозорості фінансової історії користувача.
## Диференціація лімітів: хто потрапляє під обмеження
Ключовим критерієм для визначення ліміту стала наявність документально підтверджених доходів. Банківські установи самостійно аналізують профіль клієнта, присвоюючи йому певний рівень ризику. Для тих, хто не надав банку відомостей про джерела свого добробуту, встановлюються наступні щомісячні пороги:
1. Клієнти з низьким або помірним рівнем ризику можуть вільно оперувати сумами до 100 000 гривень на місяць. До цієї категорії зазвичай належать активні користувачі з тривалою історією обслуговування, які не здійснюють підозрілих чи нетипових операцій.
2. Особи, чия активність викликає питання у служб безпеки або чий профіль маркується як високоризиковий, обмежені сумою у 50 000 гривень на місяць.
Важливо розуміти, що ці ліміти є кумулятивними: вони включають як звичайні P2P-перекази з картки на картку, так і платежі за повними реквізитами (IBAN). Єдиним «острівцем свободи» залишаються перекази між власними рахунками клієнта всередині однієї банківської установи — такі транзакції не підпадають під дію меморандуму і не вичерпують встановлений ліміт.
Варто зазначити, що запровадження таких заходів не є каральною акцією. Якщо клієнт вичерпує місячну квоту, банк не застосовує санкцій чи штрафів, а лише тимчасово призупиняє можливість здійснення нових вихідних платежів до початку наступного календарного місяця або до моменту легалізації доходів.
## Механізм верифікації та шляхи збільшення платіжних можливостей
Головна перевага нової системи полягає в тому, що для власників «білих» доходів фактично нічого не змінилося. Громадяни, які отримують офіційну заробітну плату, пенсію чи соціальні виплати на банківські рахунки, автоматично виходять за межі загальних обмежень. У такому разі банк вже володіє інформацією про походження коштів, тому індивідуальний ліміт встановлюється згідно з рівнем реальних доходів клієнта.
Проте для тих, хто планує велику покупку або потребує переказати значні суми поза межами стандартних порогів, існує чіткий алгоритм дій. Щоб зняти обмеження, необхідно підтвердити фінансову спроможність документально. Служба фінансового моніторингу приймає широкий спектр доказів:
– Довідки за формою ОК-5 або ОК-7, що свідчать про офіційні нарахування;
– Договори купівлі-продажу майна (нерухомості чи автомобіля);
– Свідоцтва про право на спадщину;
– Документи, що підтверджують отримання страхових виплат або виграшів у державні лотереї;
– Декларації про доходи для фізичних осіб-підприємців.
Історично українська банківська система пройшла довгий шлях від повної відсутності контролю у 90-х роках до створення надсучасних систем фінмоніторингу, які відповідають стандартам FATF. Якщо раніше банки фокусувалися на сумах понад 400 тисяч гривень, то сьогодні фокус змістився на дрібніші, але масові транзакції, які можуть бути частиною великих схем з ухилення від оподаткування. Нові правила 2025 року фактично стимулюють вихід економіки з тіні, роблячи прозорість вигідною для звичайного споживача. Таким чином, сучасний банкінг стає не просто посередником у платежах, а активним учасником створення безпечного та легального фінансового простору країни.
