НБУ виступив проти поточної редакції законопроєкту про криптовалюти: основні зауваження регулятора
Національний банк України офіційно відмовився підтримати доопрацьований законопроєкт №10225-д, який має на меті легалізацію та врегулювання ринку віртуальних активів. Попри те, що документ уже пройшов схвалення профільного комітету Верховної Ради та готується до другого читання, центральний банк вбачає у ньому серйозні загрози для економічної безпеки держави. Головні претензії регулятора стосуються потенційної дестабілізації національної валюти, ризиків монополізації ринку та відсутності дієвих механізмів контролю за іноземними цифровими активами.
У Нацбанку підкреслюють, що вони принципово підтримують впровадження європейських стандартів регулювання крипторинку (зокрема регламенту MiCA) та виконують рекомендації Міжнародного валютного фонду. Проте фінальний текст документа, який з’явився буквально напередодні засідання комітету, став несподіванкою для фахівців НБУ. Заступник голови регулятора Олексій Шабан під час парламентських слухань наголосив, що запропоновані норми не враховують попередніх домовленостей та можуть створити «сірі зони», де держава втратить важелі впливу на фінансові потоки.
## Загроза монетарному суверенітету та монопольні ризики
Одним із найбільш критичних моментів є питання допуску іноземних токенів на український ринок. За оцінкою НБУ, деякі цифрові активи можуть фактично замінити електронні гроші, при цьому залишаючись поза наглядом органів країни-емітента. Це створює пряму конкуренцію гривні та може підірвати монетарну стабільність, особливо в умовах воєнного стану. Регулятор наполягає на своєму праві самостійно фільтрувати активи, які потрапляють у внутрішній обіг, аби уникнути неконтрольованого відтоку капіталу або використання криптоінструментів для обходу санкцій та вимог фінансового моніторингу.
Не менше занепокоєння викликає процедура авторизації торговельних майданчиків. Спочатку обговорювався прозорий механізм, де будь-яка компанія, що відповідає критеріям, може отримати ліцензію. Пізніше виникла ідея обмежити кількість операторів до трьох на першому етапі. Однак у нинішньому тексті чіткі кількісні рамки зникли, що, на думку НБУ, дає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) надмірні повноваження. Така невизначеність створює сприятливий ґрунт для корупційних зловживань та фактичної монополізації ринку кількома великими гравцями, що обмежить здорову конкуренцію.
## Податкові перспективи та тривалий шлях до легалізації
Історія врегулювання криптовалют в Україні триває вже кілька років. Ще у 2021 році парламент ухвалив базовий закон «Про віртуальні активи», проте він так і не запрацював у повній мірі, оскільки потребував змін до Податкового кодексу. Законопроєкт №10225-д мав стати тією самою «крапкою», що запустить ринок. Він передбачає класичну схему оподаткування: податок сплачується лише з чистого прибутку (різниці між ціною купівлі та продажу). При цьому прямий обмін одного виду криптовалюти на інший не вважатиметься об’єктом оподаткування, що є позитивним сигналом для трейдерів.
Для тих, хто вже володіє цифровими активами, пропонується перехідний період. До кінця 2028 року планується встановити пільгову ставку ПДФО на рівні 5%. Проте, навіть за умови швидкого голосування, нові правила можуть вступити в силу лише влітку 2027 року, а розгляд у другому читанні, за деякими прогнозами, може відбутися не раніше кінця 2026 року. Таке затягування процесу пов’язане з необхідністю узгодити позиції всіх державних інституцій.
Наразі НБУ закликає депутатів зупинити розгляд поточної редакції та повернутися до фахового діалогу. Регулятор наполягає, що без урахування безпекових правок легалізація крипторинку може перетворитися на відкриття «скриньки Пандори», де короткострокові вигоди від податкових надходжень будуть нівельовані стратегічними ризиками для банківської системи України. Створення прозорих правил гри є пріоритетом, проте вони не повинні суперечити національним інтересам та стабільності державної валюти.
