Гривня продовжує поступово втрачати позиції на готівковому ринку. Станом на вівторок, 28 липня, обмінні пункти вкотре переглянули цінники у бік підвищення. Аналітики фіксують зростання вартості основних іноземних валют, що відображає загальну тенденцію на міжбанку та реакцію ринку на зовнішні економічні чинники.
Згідно з даними моніторингу готівкового ринку, середній показник продажу американського долара додав ще 4 копійки, сягнувши позначки 44,92 грн. Своєю чергою, європейська валюта також продемонструвала мінімальне здорожчання на 1 копійку — за один євро продавці тепер просять у середньому 51,40 грн. При цьому курс купівлі в обмінниках зафіксувався на рівні 44,80 грн за долар та 51,20 грн за євро.
## Динаміка валютного ринку та дії регулятора
Ситуація на міжбанку демонструє схожу траєкторію. Вартість американської валюти у безготівковому сегменті зросла на 2 копійки, встановившись у межах 44,89–44,92 грн за долар (купівля та продаж відповідно). Це змусило Національний банк України відреагувати на зміну кон’юнктури: офіційний курс долара був піднятий до 44,85 грн, а євро — до 51,07 грн.
Попри те, що Нацбанк дещо скоротив обсяги інтервенцій (минулого тижня продажі валюти зменшилися на 5,6%), загальна сума доларових вливань для підтримки гривні все одно перевищує психологічну позначку в 1 мільярд доларів на тиждень. Такий рівень підтримки є критично важливим для згладжування різких коливань, які могли б бути спровоковані панічними настроями або дефіцитом валютної маси.
У Нацбанку наголошують, що поточна ситуація залишається під повним контролем регулятора. Тиск на гривню наразі зумовлений передусім глобальними процесами. Зокрема, ескалація конфлікту на Близькому Сході традиційно змушує інвесторів переходити у «тихі гавані», якими вважаються долар та золото. Це призводить до зміцнення американської валюти не лише в Україні, а й на світових торгових майданчиках щодо кошика основних світових валют.
## Міжнародний контекст та тиск фінансових інституцій
Водночас внутрішня економічна дискусія дедалі частіше торкається питання девальвації. В експертних колах та медіа активно обговорюють інформацію про те, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) рекомендує українській владі розглянути можливість більш відчутного зниження курсу національної валюти. Така стратегія має на меті збільшення номінальних доходів державного бюджету за рахунок митних зборів та податків із зовнішньоекономічної діяльності, що розраховуються у валюті.
Проте фахівці застерігають, що вигоди від девальвації можуть бути нівельовані зростанням інфляції та подорожчанням критичного імпорту, зокрема енергоносіїв. Історично українська економіка завжди чутливо реагувала на курсові стрибки: кожен період значного знецінення гривні супроводжувався переглядом споживчих цін. Якщо згадати 2014–2015 роки, то тоді різке падіння курсу стало шоком, після якого НБУ перейшов до політики гнучкого курсоутворення. Зараз же регулятор дотримується режиму «керованої гнучкості», що дозволяє уникати вкрай різких падінь, але водночас не перешкоджає валюті адаптуватися до реальних ринкових умов.
Нинішнє послаблення гривні поки що вкладається у рамки помірної корекції. Учасники ринку уважно стежать за наступними кроками регулятора та результатами перемовин із міжнародними партнерами, адже саме обсяги зовнішньої допомоги та стабільність експортних коридорів залишаються визначальними факторами для стабільності нацвалюти у середньостроковій перспективі.
