Останні тижні літа стали справжнім випробуванням для логістики окупантів у акваторіях Чорного та Азовського морів. Сили безпілотних систем (СБС) Збройних Сил України продовжують демонструвати ефективність дистанційної війни, методично знищуючи флот країни-агресора. Лише за перший тиждень серпня, з 1 по 8 число, українські оператори дронів успішно атакували ще 12 російських суден.
Ці результати є частиною масштабної наступальної кампанії, яка розпочалася 6 липня. За словами командувача СБС ЗСУ Роберта Бровді, відомого під позивним «Мадяр», загальна кількість уражених плавзасобів противника з моменту старту операції сягнула вражаючої позначки у 218 одиниць.
## Масштаби операції «МоЛоЧКа» та блокада Керченської протоки
Операція, що отримала промовисту назву «МоЛоЧКа» (абревіатура від гасла «Москва ляже через Крим»), має чітку географічну розбивку. Із 218 уражених цілей левова частка припадає на Азовське море — там зафіксовано 134 влучання. Решта 84 судна були атаковані у акваторії Чорного моря. Така інтенсивність ударів призвела до серйозних стратегічних наслідків: рух Керченською протокою залишається фактично заблокованим уже понад місяць. За підрахунками командування, морський трафік у цьому вузлі зупинено з 10 липня.
Важливим аспектом поточної фази війни на морі є демонстрація технічної переваги українських розробок над російськими системами протиповітряної оборони. Командування СБС оприлюднило кадри одного з бойових епізодів, де ворожий зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С1», розміщений для прикриття морських цілей, випустив три ракети по українському дрону. Попри інтенсивний вогонь, безпілотник вцілів, продовжив виконання місії та успішно уразив судно-ціль.
Це підтверджує зміну парадигми морських битв: дорогі та складні системи захисту окупантів дедалі частіше виявляються безсилими проти масованого або точного використання відносно недорогих автономних систем. Бровді наголосив, що початкова мета у 221 уражене судно, яку ставили на старті операції, не є фінальною крапкою — полювання триватиме й надалі.
## Легітимність цілей: тіньовий флот як інструмент війни
Окремим фронтом у цьому протистоянні є питання легітимності атак на так званий «тіньовий флот». Росія активно використовує старі танкери та цивільні на вигляд судна для транспортування нафтопродуктів та палива, обходячи міжнародні санкції. Офіційний Київ неодноразово наголошував, що ці судна не є об’єктами мирної торгівлі. Вони виконують функцію «гаманця» Кремля, безпосередньо фінансуючи військовий бюджет, а отже — є законними військовими цілями згідно з нормами міжнародного права.
Історично контроль над Чорним та Азовським морями завжди був ключовим для домінування в регіоні. Після окупації Криму у 2014 році Росія перетворила півострів на «непотоплюваний авіаносець», намагаючись встановити повну монополію на мореплавство. Проте поява морських дронів та спеціалізованих підрозділів, таких як Сили безпілотних систем, кардинально змінила баланс сил. Україна, не маючи великого традиційного флоту з крейсерами та есмінцями, фактично витіснила Чорноморський флот РФ з його головних баз і змусила противника перейти до оборонної тактики.
Експерти зазначають, що подібна стратегія «тисячі порізів» не лише виснажує матеріальні ресурси ворога, але й руйнує логістичні ланцюжки постачання окупаційного угруповання на півдні України. Блокада Керченської протоки та систематичне нищення плавзасобів створюють умови, за яких утримання Криму та окупованих частин Приазов’я стає для Росії надзвичайно дорогим та ризикованим підприємством.
