Цінове піке гречки: чому популярна крупа б’є рекорди вартості та чого чекати взимку
Гречана крупа, яка традиційно вважається індикатором продовольчої стабільності в Україні, демонструє стрімку цінову динаміку. Протягом останнього року її вартість у великих торговельних мережах зросла більш ніж удвічі. Особливо відчутним стрибок став у вересні, коли цінники в таких супермаркетах, як Novus, «Сільпо» та АТБ, додали від 10 до 23 гривень на кожному кілограмі залежно від бренду. Попри лякаючі цифри на полицях, експерти заспокоюють: фізичного дефіциту продукту не передбачається, проте сподіватися на повернення до колишньої дешевизни теж не варто.
Чинники здорожчання: від низьких врожаїв до логістичного хаосу
Сьогоднішня ситуація на ринку круп є результатом нашарування кількох кризових факторів. За словами Сергія Громового, виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки, першопричиною стало минулорічне скорочення виробництва. Україна тоді зібрала мінімальний обсяг культури за весь період незалежності. Якщо ще рік тому середній цінник тримався на позначці близько 35 гривень за кілограм, то вже на початку літа він підскочив до 60–70 гривень, а преміальні позиції подекуди сягали 80 гривень.
Поточне вересневе прискорення цін фахівці пов’язують не так із нестачею зерна, як із психологічними та технічними чинниками. По-перше, в умовах загальної нестабільності населення активно формує запаси продуктів тривалого зберігання, що створює ажіотажний попит. По-друге, повномасштабна війна суттєво пошкодила складську та логістичну інфраструктуру. Руйнування елеваторів, складів готової продукції та зміна звичних маршрутів постачання автоматично закладаються у фінальну ціну для споживача.
Історично гречка для українців завжди була «страховим» продуктом. Вона невибаглива у зберіганні та поживна, тому в будь-яку кризу — чи то пандемія, чи то воєнні дії — попит на неї зростає у геометричній прогресії. Це створює ідеальні умови для спекулятивного тиску на ринок, коли роздрібні мережі та постачальники реагують на панічні настрої підняттям цін.
Прогнози на зиму: рентабельність аграріїв та вплив пального
Хоча у серпні та вересні аграрії почали активно збирати новий урожай, суттєвого полегшення для гаманців покупців це не принесе. Попри те, що посівні площі залишилися на рівні минулого року і зібраного зерна має вистачити для внутрішніх потреб щонайменше до середини зими, ціни навряд чи підуть униз.
Сергій Громовий зазначає, що виробники можуть свідомо стримувати продажі сировини. Сьогодні український агросектор опинився у складній ситуації: через логістичні обмеження та світову кон’юнктуру ціни на основні експортні культури — кукурудзу, пшеницю та соняшник — є вкрай низькими. Для багатьох фермерів гречка стає чи не єдиним способом перекрити збитки, тому вони не зацікавлені продавати її за безцінь.
Крім того, на вартість переробки та транспортування тисне подорожчання енергоносіїв і пального. Сушіння зерна, робота круп’яних заводів та доставка пакунків у крамниці потребують значних витрат, які лише зростають. Отже, навіть за умови достатньої кількості крупи в засіках, її собівартість залишається високою.
Нагадаємо, що на кінець серпня середня вартість гречки зафіксувалася на рівні 74,57 грн за кілограм. Хоча уряд і галузеві асоціації запевняють у відсутності передумов для голоду, споживачам варто звикати до нових реалій ринку. Повернення до ціни 35 гривень, яка була нормою ще рік тому, наразі виглядає неможливим через глобальну інфляцію та внутрішні економічні виклики. Зиму Україна зустріне з гречкою, але вона залишатиметься одним із найдорожчих гарнірів у споживчому кошику.
