На Черкащині, поблизу Корсунь-Шевченківського, аграрний експеримент фермера Андрія Вертеби опинився під загрозою фінансового краху. Вперше вирішивши масштабувати вирощування баштанових культур на двох гектарах орендованої землі, господар зіткнувся з неочікуваною реальністю: виростити якісний продукт виявилося простіше, ніж знайти на нього покупця. Попри врожайність у 50 тонн, більша частина плодів — близько 30 тонн — досі залишається на полі, ризикуючи згнити протягом лічених тижнів.
Для реалізації проєкту були залучені сучасні технології: кавуни вирощували під плівкою з використанням систем крапельного зрошення. Такі інвестиції обійшлися у 150 тисяч гривень на кожний гектар. Загальні витрати у 300 тисяч гривень наразі виглядають непідйомним тягарем, адже ринкова кон’юнктура виявилася вкрай несприятливою для малих господарств.
## Пастка перенасиченого ринку та ціновий демпінг
Головною ставкою фермера був сорт «Оранж Кінг» — жовтий кавун, який мав стати ексклюзивною пропозицією для місцевих споживачів. Агрономічно сезон видався ідеальним: плоди набрали вагу до 10 кілограмів, мають високі смакові якості та привабливий вигляд. Проте стратегічний розрахунок на гуртових покупців не справдився. За весь час збору врожаю до господарства не надійшло жодного дзвінка від оптовиків, і навіть зразки продукції на пробу ніхто не виявив бажання взяти.
Наразі реалізація відбувається виключно через дві невеликі роздрібні точки біля села. Темпи продажу — один-два кавуни на день — катастрофічно малі в масштабах 50-тонного врожаю. Роздрібні ціни тримаються на рівні 11 гривень за червоний кавун та 15 гривень за жовтий. Математика проста: щоб хоча б вийти «в нуль» і повернути вкладені 300 тисяч, потрібно продати 25 тонн за роздрібною ціною. В умовах сільської місцевості та обмеженого трафіку це фізично неможливо.
Ситуацію ускладнює жорстка конкуренція. Великі господарства, що засівають баштаном у десятки разів більші площі, фактично монополізували канали збуту. Коли врожай Андрія Вертеби був готовий до збирання, ринок уже був переповнений продукцією з південних та центральних областей, що обвалило гуртові ціни до критичних 2 гривень за кілограм.
## Нова географія українського баштану
Проблема фермера з Корсунь-Шевченківського є дзеркальним відображенням глобальних змін в аграрному секторі України, що відбулися після 2022 року. Традиційно лідером баштаництва була Херсонщина, на яку припадало понад 35% всього промислового виробництва кавунів. Окупація лівобережжя та постійні обстріли змусили ринок шукати альтернативи. Як наслідок, «кавунова карта» країни змістилася на північ та захід: великі площі під культуру відвели на Одещині, Миколаївщині, а також у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях.
За даними аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу, така диверсифікація виробництва призвела до того, що пропозиція почала перевищувати попит у пікові періоди сезону. Нові гравці, які не мають налагодженої логістики або довгострокових контрактів із торговельними мережами, стають найбільш вразливою ланкою. Відсутність маршрутів постачання та малого масштабу робить їх нецікавими для великих дистриб’юторів.
Наразі Андрій Вертеба розглядає найбільш радикальний сценарій. Якщо гуртовий покупець не з’явиться найближчим часом, він планує безкоштовно роздати залишки врожаю місцевим жителям. Фермер зізнається, що спостерігати за тим, як плоди псуються в полі, набагато важче, ніж змиритися з фінансовими збитками. «Просто так віддамо, бо шкода», — резюмує господар, для якого перший досвід вирощування баштану став гірким уроком ринкової економіки.
