Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які володіють земельними ділянками або орендують їх у держави чи громади, зобов’язані щорічно звітувати перед контролюючими органами. Основним інструментом адміністрування земельного податку та орендної плати є податкова декларація з плати за землю. Цей документ фіксує розрахунок податкових зобов’язань, базуючись на нормативній грошовій оцінці (НГО) та площі об’єкта. Коректність заповнення звітності впливає на нарахування штрафних санкцій та ризик податкових перевірок.
Суб’єкти подання та строки звітування
Обов’язок подання звітності поширюється на власників земельних ділянок, землекористувачів на правах постійного користування та орендарів земель державної або комунальної власності. Платники єдиного податку (окрім 4 групи) звільняються від земельного податку лише за умови використання ділянок у господарській діяльності, проте існують винятки, наприклад, при наданні нерухомості в оренду.
Законодавство передбачає два варіанти подання звітності:
-
- Річна декларація. Подається одноразово до 20 лютого поточного року. У ній розраховується сума податку на весь рік з розбивкою рівними частками по місяцях.
-
- Щомісячна декларація. Подається протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Такий варіант обирають рідше, оскільки він збільшує документообіг.
Новостворені підприємства або ті, хто набув право власності на землю посеред року, подають звітність протягом 30 календарних днів із дня виникнення такого права. У цьому випадку податкова декларація з плати за землю заповнюється починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Структура та ідентифікатори форми
Станом на поточний період діють оновлені форми звітності. Для юридичних осіб використовується ідентифікатор J0602008, для фізичних осіб-підприємців — F0602008. Форма уніфікована і складається з трьох ключових частин:
-
- Заголовна частина: містить дані про платника, тип декларації (звітна, нова звітна, уточнююча) та код КОАТУУ/КАТОТТГ території, де знаходиться ділянка.
-
- Розділ I (Розрахунок земельного податку): заповнюють власники землі та постійні користувачі. Тут вказується кадастровий номер, площа, ставка податку та наявні пільги.
-
- Розділ II (Розрахунок орендної плати): призначений виключно для орендарів комунальної або державної землі. Основою для розрахунку є договір оренди.
-
- Розділ III (Розрахунок МПЗ): стосується розрахунку мінімального податкового зобов’язання для власників сільгоспземель.
Алгоритм заповнення: критичні точки та нюанси
Точність нарахувань залежить від коректного внесення даних про нормативну грошову оцінку. Якщо НГО проведена, заповнюються колонки 10-11, якщо ні — колонки 12-13 (у цьому випадку базою є площа та одиниця НГО ріллі по області). Слід врахувати коефіцієнт індексації, який Держгеокадастр оприлюднює на початку кожного року.
Кодифікатор КАТОТТГ
Однією з найчастіших причин відхилення звіту є помилка в коді адміністративно-територіальної одиниці. Необхідно вказувати код саме тієї громади або населеного пункту, де фізично розташована ділянка, а не місце реєстрації підприємства. Якщо суб’єкт має ділянки в різних громадах, окрема податкова декларація з плати за відповідні об’єкти подається до податкового органу за місцезнаходженням кожної ділянки.
Категорія земельних ділянок
У графі 9 розділу I вказується код категорії земель згідно з Класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Невідповідність цього коду даним Державного земельного кадастру може призвести до розбіжностей у нарахуваннях в Електронному кабінеті.
Особливості декларування під час воєнного стану
Тимчасово, на період дії воєнного стану, запроваджено спеціальні правила оподаткування для земель, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасової окупації. Перелік таких територій затверджується Мінреінтеграції (Наказ № 309).
Якщо ділянка потрапляє до цього переліку, платник має право не нараховувати та не сплачувати плату за землю. Однак податкова декларація з плати за такі об’єкти все одно повинна бути подана, якщо підприємство не припинило діяльність. У декларації зазначається пільга або нульова ставка, залежно від реалізації механізму в програмному забезпеченні податкової служби на момент подання.
Важливо: звільнення діє з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії або окупація, до останнього числа місяця, в якому вони завершилися. Дати фіксуються виключно за офіційним Переліком.
Декларування пільг
Платники, які мають пільги із земельного податку (наприклад, заклади освіти, наукові установи, певні категорії громадських об’єднань), не звільняються від подання звітності. Вони зобов’язані задекларувати об’єкт оподаткування, але у відповідній графі (колонка 18-19 Розділу I) зазначити код пільги згідно з довідником пільг та суму вивільнених коштів.
Якщо право на пільгу виникло посеред року, подається уточнююча декларація. У ній коригуються податкові зобов’язання починаючи з місяця виникнення такого права. Відповідно, у графі “Термін користування пільгою” вказується точний період.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)
Власники та користувачі сільськогосподарських угідь зобов’язані заповнювати додаток щодо розрахунку МПЗ. Це контрольний механізм, який гарантує, що з кожного гектара землі с/г призначення до бюджету сплачено мінімальну суму податків. Якщо сума сплачених податків (земельного, єдиного, податку на прибуток, ПДФО тощо) менша за розраховане МПЗ, різницю необхідно доплатити.
Розрахунок МПЗ здійснюється раз на рік у складі річної декларації. Якщо податкова декларація з плати за землю подається щомісяця, додаток з МПЗ формується лише в останній декларації за рік (грудень) або уточнюючій декларації після закінчення року.
Виправлення помилок та уточнення
Механізм виправлення помилок реалізується через подачу типу декларації «Уточнююча» або «Нова звітна». Останній варіант використовується, якщо граничний термін подання ще не минув (до 20 лютого). У цьому випадку штрафні санкції не застосовуються.
Якщо помилку виявлено після граничного строку, подається уточнююча декларація. У ній заповнюються правильні показники, а в розділі «Нарахування податкового зобов’язання» відображається різниця:
1. Якщо зобов’язання збільшуються, платник повинен сплатити суму недоплати та “самоштраф” у розмірі 3% від суми недоплати до моменту подання уточненки.
2. Якщо зобов’язання зменшуються, штрафи не нараховуються, а переплата зараховується в рахунок майбутніх платежів.
Відповідальність за неподання
Неподання або несвоєчасне подання звітності тягне за собою штраф у розмірі 340 грн за кожне неподання або затримку. При повторному порушенні протягом року сума зростає до 1020 грн. Окрім штрафу за декларацію, нарахування податкового зобов’язання податковим органом самостійно (ППР) може супроводжуватися штрафом у розмірі 25% від суми податку.
Часті запитання (FAQ) щодо земельної звітності
Чи потрібно подавати порожню декларацію, якщо немає землі?
Ні. Якщо у суб’єкта господарювання відсутні об’єкти оподаткування (земля у власності або оренді), звітність не подається. Проте, якщо договір оренди закінчився, але акт повернення ділянки не підписаний, податківці наполягають на продовженні звітування.
В яких одиницях вказувати площу?
Форма чітко розмежовує одиниці виміру: для земельних ділянок у межах населеного пункту площа вказується у гектарах (га) з чотирма десятковими знаками, або у квадратних метрах (кв. м) з двома знаками. Важливо не переплутати колонки 8 та 9 (умовно), де зазначається одиниця виміру, оскільки це призводить до кратного завищення або заниження податку.
Як звітувати за декілька ділянок у різних селах однієї громади?
Якщо ділянки розташовані в межах однієї територіальної громади (один код КАТОТТГ територіальної громади), подається одна зведена податкова декларація з плати за всі наявні ділянки до відповідного податкового органу. Якщо коди адміністративних центрів різні (різні ДПІ), подаються окремі декларації.
Що робити, якщо змінилася НГО в середині року?
Зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду податкових зобов’язань. Платник подає уточнюючу декларацію протягом 30 календарних днів з моменту набрання чинності нових даних НГО. Необхідно отримати новий витяг про оцінку через Електронний кабінет або ЦНАП.
