Питна вода – це базова потреба. І що гірше з її якістю з-під крана, то активніше розвивається ринок бутильованої води та пунктів розливу. В українських містах дедалі частіше можна побачити невеликі кіоски, де люди набирають воду у свою тару. Це зручно, дешевше, ніж пляшки з супермаркету, і, за належного контролю, безпечно.
З підприємницького погляду – це бізнес із постійним попитом, помірними вкладеннями і доволі швидкою окупністю. Головне – не сподіватися на авось, а розуміти, як усе влаштовано: які документи потрібні, скільки коштує обладнання, як уникнути штрафів і чи дійсно потрібна ліцензія на розлив води.
Що являє собою пункт розливу
Перш ніж щось відкривати, важливо зрозуміти, в якому форматі працюватиме точка. Можна зробити все по-простому: приміщення з краном і оператором, який наливає воду клієнтам. Такий варіант дешевший, але вимагає постійної присутності персоналу. Є й інший шлях – автоматизовані станції, де людина сама ставить бутель, оплачує і набирає воду. Це зручно, особливо в спальних районах, але й обладнання дорожче, і технічне обслуговування складніше.
Що стосується джерела води, тут є два шляхи. Перший – закуповувати вже очищену воду у виробника і просто розливати її в тару клієнтів. Другий – ставити власну систему очищення, підключену до водопроводу або свердловини. У другому випадку ви економите на закупівлі, але доведеться вкладатися у фільтри, насоси, ультрафіолетову стерилізацію і постійний контроль якості.

Документи та вимоги: чи все так складно?
Не така страшна бюрократія, як її малюють. Якщо ви не підключені до централізованого водопостачання і не відводите стічні води назад у систему, ліцензія на розлив води не потрібна. Про це прямо говорять юристи і фахівці із санітарних норм – зокрема у свіжих публікаціях 2025 року (ogp.ua, juridicheskij-supermarket.ua).
Але відсутність ліцензії не означає, що можна робити все, як хочеться. Доведеться зареєструватися як ФОП або ТОВ, розробити технологічну інструкцію, забезпечити санітарні умови в приміщенні й оформити програму контролю якості. Остання – обов’язкова: вода має регулярно проходити лабораторні тести, а ви зобов’язані вести журнал. У точці розливу обов’язково мають бути зазначені дата розливу, тип води, термін зберігання, джерело та умови зберігання. Порушите – отримаєте штраф, а в деяких випадках і призупинення діяльності.
Якщо у вас своя свердловина, доведеться отримувати спеціальний дозвіл на водокористування. Він необхідний, якщо обсяги перевищують побутові норми. Також потрібно оформити паспорт свердловини, узгодити параметри та повідомити контролюючі органи.
Скільки коштує відкрити точку
Тут усе залежить від амбіцій і формату. Найскромніший варіант – ручний розлив, покупна вода, мінімальний комплект фільтрів і прилавок із краном – може вкластися у 150-180 тисяч гривень. Це з урахуванням оренди, базового ремонту, обладнання та оформлення документів.
Серйозніша система з автоматичним обслуговуванням, системою зворотного осмосу, ультрафіолетовим знезараженням і запасною ємністю – це вже 250-300 тисяч гривень. Плюс витрати на аналіз води, сертифікацію, підключення, зарплату, рекламу.
Окремо варто згадати обладнання. У 2025 році на українському ринку доступно безліч рішень – від китайських систем, які працюють, але потребують постійної уваги, до українських та європейських, які дорожчі, але надійніші. Важливо, щоб усе обладнання мало сертифікати і підходило під санітарні норми. Не варто економити на УФ-лампі або мінералізаторі – це впливає і на смак води, і на безпеку.
Окупність та реальність
Судячи з відгуків тих, хто вже відкрився, окупність коливається від 6 до 12 місяців. Усе залежить від місця, прохідності, цінової політики та якості води. У середньому собівартість одного літра води коливається від 2,5 до 4 гривень, а продається вона по 9-12. Якщо правильно вибрати точку, встановити автомат або підібрати грамотного оператора – трафік буде стабільним.
Велику роль відіграє довіра клієнтів. Якщо людина один раз відчує запах хлорки або побачить брудний прилавок – вона піде і не повернеться. Тому важливо не тільки «відкрити пункт розливу води», а й постійно підтримувати порядок: проводити дезінфекцію, міняти фільтри, перевіряти лампу, вести облік води. Без цього бізнес довго не протягне.
Питна вода як бізнес
Бізнес на воді в Україні – не модний тренд, а відповідь на реальну потребу. Вода потрібна щодня, і люди готові платити, якщо впевнені в якості. Головне – не йти на компроміси із санітарією та документами. Так, оформляти все нешвидко. Так, обладнання коштує грошей. Але зате бізнес зрозумілий, прозорий і досить стійкий.
Якщо коротко: відкрити пункт розливу води реально. Скільки коштує відкрити точку – залежить від масштабу, але стартувати можна вже зі 150 тисяч гривень. Безпека, гігієна, контроль і увага до деталей – ось що робить такий бізнес не просто прибутковим, а відповідальним. А обладнання для води – це не витрата, а інвестиція в довіру клієнтів.
Використані джерела:
- ВОЗ (Відділ охорони здоров’я ВОЗівської міської ради)
«Вимоги до пунктів розливу та доочищення питної води»
14 марта 2025, https://voz.gov.ua/6833-vymogy-do-punktiv-rozlyvu-ta-doochyschennia-pytnoi-vody.html - Water Service Украина
«Які документи потрібні для відкриття пункту розливу води»
5 апреля 2025, https://water-service.com.ua/kakie-razreshitelnye-dokumenty-nuzhny-dlya-prodazhi-ochishhennoj-vody-na-rozliv - Aqua Room
«Обладнання для пункту розливу води: якісне рішення під ключ»
21 февраля 2025, https://www.aqua-room.com.ua/index.php?journal_blog_post_id=113&route=journal2/blog/post - OGP.ua — Лицензирование водопользования в Украине
«Ліцензія на водопостачання: коли потрібна, а коли — ні»
11 января 2025, https://ogp.ua/ru/poluchenie-litsenzij/litsenziya-na-vodosnabzhenie-i-vodootvod - Юридичний Супермаркет
«Оподаткування послуг доставки та продажу води»
2 марта 2025, https://juridicheskij-supermarket.ua/page_nalogi-nalogooblozheniye-uslug-dostavki-vody.html - Сарненська міська рада
«Основні вимоги до пунктів розливу питної води у 2025 році»
6 февраля 2025, https://sarny-rada.gov.ua/pres-centr/golovne/17729-osnovni-vimogi-do-punktiv-rozlivu-ta-doochischennja-pitnoji-vodi.html