Україна продовжує утримувати статус одного з ключових гравців на глобальному продовольчому ринку, попри складні логістичні умови та виклики воєнного часу. Проте свіжі статистичні дані свідчать про певне сповільнення темпів відвантаження сільськогосподарської продукції за кордон. Станом на кінець червня 2024/2025 маркетингового року загальний обсяг експорту зернових та зернобобових культур склав майже 36,9 мільйона тонн. Якщо порівнювати ці показники з аналогічним періодом минулого сезону, то фіксується скорочення поставок на 3,76 мільйона тонн, що у відсотковому еквіваленті становить близько 9,2%.
## Структура зернового експорту та динаміка за ключовими культурами
Аналіз структури експорту демонструє нерівномірне просідання обсягів по різних категоріях культур. Традиційний лідер українського агросектору — кукурудза — продемонстрував відносну стабільність, хоча й тут зафіксовано спад. За кордон було відправлено 20,9 мільйона тонн цієї культури, що на 4,6% менше, ніж торік. Більш суттєве падіння спостерігається в сегменті продовольчої та фуражної пшениці. Обсяги її продажу на зовнішні ринки зупинилися на позначці 13,8 мільйона тонн, втративши майже 12% порівняно з попереднім маркетинговим роком.
Найвідчутніший регрес демонструє ячмінь — його експорт обвалився на понад третину (34,4%), склавши 1,5 мільйона тонн. Експорт жита наразі залишається на символічній позначці у 200 тонн. Окремої уваги заслуговує ситуація з продуктами переробки. Українські виробники борошна відвантажили іноземним партнерам 61,9 тис. тонн своєї продукції. У перерахунку на зерновий еквівалент це становить близько 82,5 тис. тонн, що також на 12,9% поступається торішнім результатам.
Ця тенденція до зниження експортної активності не є випадковою. Нагадаємо, що попередній 2023/2024 маркетинговий рік вже супроводжувався скороченням поставок приблизно на чверть. Фахівці галузі пов’язують такі процеси як зі змінами у внутрішній структурі посівних площ, так і з тривалими труднощами у роботі морських портів та зміною світової цінової кон’юнктури.
## Історичний контекст та чинники впливу на український агроекспорт
Для розуміння поточної ситуації варто згадати, що пікові показники українського агроекспорту припадали на довоєнний період, коли Україна стабільно входила до топ-5 світових експортерів зерна. Наприклад, у 2019/2020 році було встановлено абсолютний рекорд — майже 57 мільйонів тонн зерна було відправлено на світові ринки. Сучасні цифри у 36,8 мільйона тонн, хоча й виглядають меншими, все ж свідчать про неймовірну стійкість галузі, яка працює в умовах постійного ризику та обмежених інвестицій.
Важливим фактором, що впливає на обсяги відвантажень, є розвиток переробної галузі всередині країни. Стратегія переходу від експорту сировини до реалізації товарів з доданою вартістю, таких як борошно чи олія, є пріоритетною для Міністерства аграрної політики. Хоча зараз ми бачимо зниження експорту борошна на 13%, довгостроковий тренд на посилення внутрішньої переробки залишається актуальним. Це дозволяє зменшити тиск на логістичну інфраструктуру, яка залишається вразливою.
Окрім безпекових ризиків, на цифри експорту впливають і кліматичні зміни. Останні кілька сезонів характеризувалися нерівномірним розподілом опадів, що призвело до корекції врожайності в окремих регіонах України. Водночас зростання витрат на пальне та добрива змушує аграріїв ретельніше обирати культури для вирощування, віддаючи перевагу більш маржинальним олійним культурам — соняшнику, сої та ріпаку. Це природним чином обмежує пропозицію традиційних зернових для вивозу за межі країни. Попри всі перепони, українське зерно залишається затребуваним у країнах Європи, Північної Африки та Близького Сходу, що гарантує стабільний приплив валютної виручки в економіку держави.
