НБУ вперше за рік придбав валюту на тлі рекордних інтервенцій для стабілізації гривні
Національний банк України продовжує реалізацію стратегії керованої гнучкості курсу, утримуючи пропозицію валюти на міжбанківському ринку на пікових значеннях. Згідно з останніми статистичними звітами регулятора, поточний тиждень відзначився знаковою подією: вперше з початку року Центробанк не лише реалізовував долари для стримування девальвації, а й здійснив купівлю іноземної валюти, хоча й у символічному обсязі — 650 тисяч доларів.
Протягом останньої п’ятиденки НБУ направив на підтримку національної валюти 1,144 млрд доларів. Цей показник лише трохи поступається активності регулятора минулого тижня, коли обсяг інтервенцій сягнув 1,319 млрд доларів. Ситуація, коли щотижневі продажі валюти перевищують мільярдну позначку, спостерігається вже місяць поспіль. Загалом за перше півріччя Нацбанк вивів на ринок понад 23,8 млрд доларів, фактично залишаючись головним донором валютної ліквідності в країні.
Геополітичні виклики та ринкова стійкість
Посилення тиску на гривню експерти пов’язують із комплексом зовнішніх та внутрішніх чинників. Зокрема, ескалація напруженості на Близькому Сході традиційно спровокувала глобальний перетік капіталу в безпечні активи, що зміцнило позиції американського долара щодо більшості світових валют. Україна, інтегрована у світову фінансову систему, відчула цей вплив через зростання попиту на валюту серед імпортерів та населення.
Попри волатильність на початку тижня, коли гривня демонструвала ознаки послаблення, завершення робочого циклу позначилося відновленням позицій національної валюти. У Нацбанку запевняють, що ситуація на міжбанку залишається повністю контрольованою, а золотовалютні резерви, поповнювані за рахунок міжнародної фінансової допомоги, дозволяють і надалі нівелювати надмірні курсові коливання.
Історично механізм валютних інтервенцій НБУ зазнав суттєвих трансформацій після 24 лютого 2022 року. Якщо до повномасштабного вторгнення ринок здебільшого балансував себе самостійно, а регулятор лише згладжував різкі стрибки, то зараз Нацбанк виконує роль «забезпечувача останньої надії». У 2023 році аналогічна тенденція домінуючих продажів валюти над купівлею також спостерігалася протягом більшої частини року, що зумовлено дефіцитом торговельного балансу та значними видатками на оборонний сектор.
Дилема девальвації: між бюджетом та стабільністю
Окремим чинником, що формує очікування ринку, залишаються дискусії з міжнародними партнерами. Нещодавно з’явилася інформація про те, що представники Міжнародного валютного фонду в межах регулярних переглядів програми фінансування розглядають доцільність помірної девальвації гривні. Логіка таких кроків зазвичай полягає у необхідності наповнення державного бюджету: через знецінення нацвалюти зростають митні платежі та податкові надходження, номіновані у валютному еквіваленті.
Водночас українське фінансове керівництво ставиться до таких порад з обережністю. Надмірне послаблення курсу несе ризик розкручування інфляційної спіралі, оскільки значна частина споживчого кошика українців складається з імпортних товарів або продуктів з високою часткою імпортних складників. Поточна тактика НБУ, яка полягає у масованих інтервенціях, свідчить про пріоритетність цінової стабільності та збереження купівельної спроможності громадян над поточними фіскальними вигодами.
Поява Нацбанку на ринку як покупця, навіть з мізерною сумою у 650 тисяч доларів, є важливим психологічним сигналом. Це демонструє, що за певних умов регулятор готовий поповнювати резерви безпосередньо з ринку, якщо пропозиція валюти від експортерів чи інших учасників раптово перевищує попит. Втім, з огляду на загальну динаміку (23,8 млрд продано проти 0,65 млн куплено), фундаментальний дефіцит валюти залишається ключовою характеристикою української економіки в умовах воєнного стану. Спроможність НБУ утримувати цей баланс і надалі залежатиме від ритмічності надходжень західної допомоги та стабільності експортних коридорів.
