Податкові пільги не для всіх: чому Мінфін відмовив постраждалому від обстрілів бізнесу
Міністерство фінансів України офіційно відхилило низку пропозицій щодо запровадження додаткових податкових преференцій для підприємств, чиї потужності зазнали руйнувань внаслідок російських ракетних та дронових атак. Попри складні умови, у яких опинився вітчизняний сектор торгівлі та виробництва, відомство залишається непохитним у питаннях наповнення бюджету та виконання міжнародних зобов’язань.
Інформація про таку позицію відомства стала публічною завдяки народній депутатці Ользі Василевській-Смаглюк, яка оприлюднила деталі відповіді Мінфіну на звернення представників великого ритейлу, зокрема групи компаній Rozetka. Бізнес, що регулярно стає ціллю для ворога, намагався вибороти право на автоматичне відтермінування податкових платежів без нарахування відсотків та вимоги застави. Проте в уряді вважають, що такий підхід несе ризики для фінансової стабільності країни.
Аргументи держави: стабільність бюджету понад усе
Відмову у наданні пільг Міністерство фінансів обґрунтовує стандартними механізмами фіскальної політики. У відомстві наголошують, що відсотки за відтермінування платежів є необхідною компенсацією державному бюджету за несвоєчасне надходження коштів. Ба більше, вимога застави розглядається як єдиний дієвий запобіжник від можливої повної несплати боргів у майбутньому.
Цікавим є підхід міністерства до оцінки платоспроможності постраждалих компаній. Чиновники зазначають: якщо велика мережа або онлайн-платформа втратила склад чи магазин в одному регіоні, це ще не означає повного краху бізнес-моделі. На думку Мінфіну, такі компанії зберігають інші джерела доходу та майно на безпечніших територіях, а отже, спроможні виконувати зобов’язання перед державою у загальному порядку.
На сьогодні чинне законодавство вже передбачає механізм для тих, хто дійсно не може платити. Якщо підприємство доведе неможливість виконання податкового обов’язку через воєнні дії, штрафні санкції не застосовуватимуться. Проте це не звільнення від податків, а лише відстрочка: розрахуватися з державою доведеться протягом пів року після завершення воєнного стану.
МВФ та ризики перевірок: чому мораторій не розширять
Окремим пунктом дискусії стала вимога бізнесу скасувати планові податкові перевірки для підприємств, що постраждали від обстрілів, незалежно від їхнього фактичного місцеперебування. Тут позиція Мінфіну ще жорсткіша: контроль має тривати. Головним аргументом виступають зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). Відновлення податкових перевірок було однією з ключових умов співпраці з фондом, і будь-які нові винятки можуть поставити під загрозу подальшу фінансову допомогу від партнерів.
Крім того, міністерство не підтримало спрощення процедури звітності для компаній, чиї офіси та архіви згоріли через обстріли в тилових містах. Існує спеціальний режим для зон бойових дій та окупації, де втрату документів можна підтвердити за спрощеною схемою. Але для бізнесу, наприклад, у Києві чи Дніпрі, поблажок не буде. У відомстві переконані, що руйнування складу чи офісу не дорівнює безповоротній втраті документації, яку за бажання можна відновити.
Варто нагадати, що дискусія довкола підтримки постраждалого бізнесу загострилася після масштабної атаки на складські приміщення компанії Rozetka. Тоді співзасновниця маркетплейсу Ірина Чечоткіна закликала державу до діалогу, наголошуючи, що бізнес, який втрачає активи на сотні мільйонів гривень, потребує не лише співчуття, а й реальних кроків назустріч у податковій сфері. Проте, судячи з відповіді Мінфіну, кожен випадок руйнувань розглядатимуть індивідуально, уникаючи будь-яких системних пільг чи автоматичних рішень.
Така ситуація демонструє глибокий розрив між потребами реального сектору економіки, що працює під вогнем, та фіскальними пріоритетами держави, яка змушена балансувати між підтримкою армії та вимогами міжнародних кредиторів. Для багатьох підприємців це означає, що окрім відновлення зруйнованих стін та логістики, їм доведеться продовжувати боротьбу на бюрократичному фронті.
