Онлайн-продажі у ФОП в Україні стали масовим явищем, але разом з цим — і джерелом штрафів. Багато підприємців досі плутаються: коли чек обов’язковий, коли можна працювати без РРО/ПРРО, і що буде, якщо порушити правила.
Чому питання про чек при онлайн-продажі таке важливе
В Україні контроль за розрахунковими операціями посилився: податкова активно моніторить інтернет-магазини, сторінки в соціальних мережах, маркетплейси.
При цьому відсутність чека при онлайн-продажу може коштувати ФОП дорого — штрафи досягають десятків тисяч гривень. Закон однаково поширюється на офлайн- та онлайн-продажі, якщо є розрахунок з покупцем.
Головний документ — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (№ 265/95-ВР), який регулює, хто, коли і в якому вигляді зобов’язаний видавати чек.
Коли ФОП зобов’язаний видавати чек під час онлайн-продажу
Загальне правило: якщо розрахунок з покупцем відбувається в готівковій формі або з використанням платіжної картки (в тому числі онлайн-еквайринг, LiqPay, Portmone, WayForPay тощо), ФОП повинен пробити чек через РРО (касовий апарат) або ПРРО (програмний РРО) і передати його покупцеві — в паперовому або електронному вигляді.
Ситуації, коли чек обов’язковий:
- 💳 Оплата карткою на сайті через платіжний сервіс.
- 💰 Оплата готівкою при отриманні товару (накладений платіж).
- 📲 Оплата через термінал банку (POS-термінал).
- 💼 Оплата через інтернет-банкінг, якщо гроші надходять як платіж фізичної особи на рахунок ФОП (не через прямий IBAN-переказ на рахунок за реквізитами).
Важливо: електронний чек можна надіслати клієнту на email, в месенджер або в SMS — закон дозволяє це замість паперової стрічки.
Коли ФОП може працювати без РРО/ПРРО під час онлайн-продажу
Є чіткі винятки, коли при інтернет-продажу чек не потрібен:
- Оплата безготівково з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (B2B, IBAN-to-IBAN) — це вважається банківським переказом, а не розрахунковою операцією.
- ФОП 1-ї групи (завжди без РРО, але і без інтернет-еквайрингу).
- Продаж власних товарів ФОП 2-ї–3-ї групи в рамках тимчасових пільг (наприклад, звільнення для деяких видів діяльності за п. 296.10 ПКУ, якщо річний дохід ≤ 1 320 000 грн і немає продажу підакцизних товарів).
- Прийом оплати на картку ФОП безпосередньо за реквізитами (не через кнопки оплати) — але тут є податкові ризики: податкова може трактувати це як розрахункову операцію, якщо є ознаки інтернет-торгівлі.
Порада: навіть якщо формально можна не застосовувати РРО, при великому обороті або роботі через маркетплейси краще підключити ПРРО — це захистить від спірних тлумачень.
Штрафи за відсутність чека при онлайн-продажі ФОП
З 2022 року штрафи відчутні, а податкова активно застосовує їх до інтернет-торгівлі.
Розміри штрафів:
- 100% вартості проданого товару/послуги — за перше порушення.
- 150% вартості — за повторне.
Приклад: якщо ФОП продав товар за 3000 грн без чека, штраф за першу фіксацію — 3000 грн, за другу — вже 4500 грн.
Фіксувати порушення податкова може:
- за скаргою клієнта;
- під час контрольної закупівлі;
- під час моніторингу сайту або соцмереж.
Як ФОП організувати видачу чека при онлайн-продажі
Мінімальний план дій:
- Виберіть спосіб фіскалізації — фізичний РРО або програмний ПРРО (наприклад, «Cashalot», «Checkbox», безкоштовний ПРРО від податкової).
- Інтегруйте платіжний сервіс з ПРРО — багато еквайрингових компаній дозволяють автоматичну генерацію чека.
- Налаштуйте відправку електронних чеків — email, месенджери, SMS.
- Зберігайте копії чеків — мінімум 1095 днів (3 роки).
Чекліст для ФОП: коли потрібний чек при онлайн-продажі
✅ Є еквайринг (LiqPay, WayForPay, Portmone, Fondy та ін.) → Чек обов’язковий.
✅ Є післяплата → Чек обов’язковий.
❌ Оплата за реквізитами рахунку ФОП (IBAN) → Можна без чека.
❌ Оплата між юрособами/ФОП безналічно → Без чека.
⚠ Спірні випадки — краще пробити чек, ніж сперечатися з податковою.
У 2025 році для більшості ФОП, що працюють в онлайн-торгівлі, видача чека при продажу — це норма, а не виняток. Винятки є, але вони вузькі. Щоб уникнути штрафів, простіше відразу впровадити ПРРО і автоматизувати процес, ніж потім сперечатися з податковою і платити 100–150% від суми продажу.