Дефіцит зерносховищ: що робити господарству, якому не вистачає місця

зберігання зерна в Україні

Господарству, якому не вистачає місця під урожай, доводиться вибирати між елеватором, полімерним рукавом, модульним сховищем і продажем зі збирання. Вибір є, але завжди виникають питання. Що вибрати — елеватор, рукав чи модульне сховище? Скільки коштуватиме зберігання? Чи виросте до весни ціна культури настільки, щоб окупити зберігання?

Скільки зерна й скільки місця

Оцінки врожаю рухаються разом із жнивами. У середині вересня Українська зернова асоціація підняла свій прогноз на 1 млн т, до 84,6 млн т. А за попередньою оцінкою Мінекономіки, у 2026 році можна зібрати близько 82,5 млн т зернових, зернобобових та олійних культур.

Наявні потужності зберігання становлять приблизно 59 млн т. Максимальний розрахунковий дефіцит потужностей зберігання міністерство оцінює на рівні до 11 млн т, виникнути він може в жовтні й листопаді.

Що буде з цінами до весни

Жнива зазвичай тиснуть на ціни. Під час збирання вони, як правило, падають через зростання пропозиції. Частина господарств продає просто з-під комбайна, щоб профінансувати посівну, а частина не має де зберігати.

Наприклад, за даними Kurkul, соняшник з рекордних 32,7 тис. грн/т у червні подешевшав приблизно до 19 тис. грн/т на початок вересня, але не лише через жнива. Цього року на ціни помітно впливає вартість логістики, яка зараз є чи не головною проблемою аграріїв будь-якого регіону.

Щодо сезонної перспективи, то пшениця традиційно найдешевша восени й найдорожча навесні, у березні-травні. Світові ціни цього сезону зросли, але запаси лишаються великими. До того ж українські ціни за світовими не пішли. У вересні, коли світові котирування пшениці за тиждень додавали 2,7–3,6%, українська пшениця подешевшала. Жовтневий звіт USDA підняв світові кінцеві запаси кукурудзи на 8,3 млн т, до 280,4 млн т, а пшениці залишив майже без змін на рівні 276 млн т, що призупинило й зростання цін на біржах.

Для соняшнику й ріпаку сезонність менш виражена: важливіші світові запаси олії та попит внутрішніх переробників. Щоденну ціну соняшника на сьогодні в доларах з параметрами якості публікує UkrAgroConsult: на початку жовтня котирування просіли, а в другій половині місяця почали відновлюватися. Через низькі закупівельні ціни в Україні частина господарств вирішує притримати соняшник.

Майбутня ціна продажу має покривати витрати на зберігання. Для цього потрібно порахувати ці витрати:

  • вартість зберігання за весь строк (тариф елеватора або витрати на рукав чи модуль);
  • сушіння, якщо вологість вища за норму;
  • догляд, якщо необхідно;
  • відсотки, якщо оборотні кошти взято під урожай.

 Елеватор: тарифи, обстріли й договір

Елеватори підвищили тарифи на новий сезон. За даними галузевих публікацій, залежно від гравця зростання складає від 10% до 60%. Фактичну ставку доведеться запитувати на елеваторі.

Окремі теми — ризик обстрілів, та пов’язані з ними розподіл відповідальності та страхування. 

«В договорі можна спробувати прописати, що склад повертає зерно у разі втрати, але домогтися такого пункту складно. Тому що, якщо в контракті є форс-мажорна умова, діє саме вона. Зі страхуванням поки неясно. У вересні Українська зернова асоціація запропонувала включити зерно на елеваторах у майбутню державну систему страхування воєнних ризиків» — аналітик аграрного ринку.

Рукави: скільки їх є і що з вологістю

Рукави розосереджують ризик. Хоча вони теж вразливі, їх можна закладати на різних ділянках, і один удар зачепить менший обсяг. Такі системи зберігання використовують як невеликі господарства, так і великі гравці. Один рукав вміщує близько 200 т, найбільші — до 250 т.

У вересні закінчилася реєстрація в Державному аграрному реєстрі на отримання рукавів за програмою ФАО для господарств площею від 100 до 3000 га з дев’яти областей. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства подано заявки на понад 13 тис. рукавів. За місткістю 200 т це приблизно 2,6 млн т, тобто близько чверті від 11 млн т дефіциту.

Хто до програми не потрапив, може купити рукави самостійно. Станом на середину жовтня 2026 року на сайтах продажу рукав 2,7×60 м на 200 т коштує переважно 26–30 тис. грн, тобто 130–150 грн/т за сам рукав, а загальний діапазон оголошень ширший: від 15 до 45 тис. грн залежно від виробника й товщини плівки.

Додає витрат спецтехніка, необхідна для закладки. Залежно від умов сума на закладення коливається в середньому від $3 до $5 за тону на весь цикл зберігання.

Чи потрібне сушіння? Не завжди. Якщо зерно зібрали в базисній вологості, його закладають одразу з-під комбайна. Але кукурудзу зазвичай збирають з вологістю, вищою за базисну, тож її перед закладкою треба сушити. Олійні в рукавах теж зберігають. Їх розміщують на найкращих ділянках, бо від вологи вони самозігріваються й псуються.

Але плівку псують птахи й гризуни. Найменша пробоїна відкриває доступ повітря. Урядова пам’ятка радить підібрати тверду й рівну площинку, контролювати температуру й вологість та робити планові огляди приблизно раз на три дні. Частіша перевірка зайвою не буде: інструкція Мінагрополітики 2011 року передбачає щоденну перевірку цілісності рукава.

Зберігання зерна в полімерних рукавах

Модульні сховища

Тимчасові модульні сховища дають змогу швидко додати потужності без капітального будівництва, їх можна розбирати й переносити. За даними ФАО, з 2022 року фермерам передали понад 950 модульних сховищ. Також сховища закуповують агрокомпанії різного рівня.

Для розміщення потрібні майданчик із твердим покриттям і техніка для завантаження й розвантаження. Зерно можна тримати до року, якщо його закладено з кондиційною вологістю, але стан слід регулярно контролювати, щоб помітити місця, де під тент потрапила волога. Порівняно з рукавом таке зберігання обходиться дорожче, але потребує менше уваги.

Що далі?

Чи виросте ціна, залежить від культури. Для пшениці, яка зазвичай дорожчає до весни, ставка на сезонність має підстави. Але внутрішні українські ціни стримує дорога логістика.

Вона також впливає на внутрішній цикл перероблення соняшника і вже запускає «ефект доміно». Затримки з експортом олії не дають можливості вивільнити резервуари ОЕЗ, що змушує підприємства знижувати обсяги приймання соняшника. А ще сповільнює вивільнення елеваторів та сушарок під кукурудзу, стимулюючи пошук додаткових можливостей для зберігання або змушуючи аграріїв залишати кукурудзу в полі.