Готівковий ринок України знову відреагував на волатильність валютних котирувань черговим ослабленням національної валюти. Станом на вівторок, 11 серпня, українці спостерігають поступове здорожчання іноземних грошей в обмінних пунктах. На тлі геополітичної напруженості та внутрішніх економічних викликів гривня втрачає позиції, хоча в Національному банку продовжують запевняти у контрольованості ситуації.
Зокрема, середній курс продажу американського долара в обмінниках зріс до позначки 44,93 гривні, що на 8 копійок вище за попередні показники. Євро демонструє ще стрімкішу динаміку: курс продажу європейської валюти додав одразу 15 копійок, досягнувши рівня 51,95 гривні. Операції з купівлі валюти у населення також проводяться за новими цінниками: долар приймають в середньому по 44,80 грн, а євро — по 51,72 грн.
## Міжбанк та стратегія регулятора в умовах кризи
Тенденції готівкового ринку традиційно слідують за настроями на міжбанківських торгах. Там вартість американської валюти також продемонструвала незначне зростання, стабілізувавшись у діапазоні 44,89–44,92 грн/долар. Реагуючи на ринкові запити, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,83 грн за долар та 51,78 грн за євро, що підтверджує загальний тренд на девальвацію.
Варто зауважити, що стабільність гривні наразі значною мірою залежить від активності регулятора. Протягом минулого тижня НБУ дещо скоротив обсяги валютних інтервенцій, проте сума проданих доларів все одно перевищила критичну позначку в один мільярд. Такі масштабні вливання з резервів є необхідним інструментом для стримування надмірного попиту, який підігрівається як бізнесом, так і населенням.
В НБУ підкреслюють, що нинішнє розгойдування курсу є відображенням глобальних процесів. Загострення військового конфлікту на Близькому Сході спровокувало відтік капіталу в безпечні активи, що зміцнило позиції долара США відносно більшості світових валют. Україна, як частина глобальної фінансової системи, не стала винятком у цьому процесі.
## Міжнародний контекст та тиск кредиторів
Окрім ринкових факторів, на курс гривні тиснуть і зовнішньополітичні обставини. Нещодавно у медійному просторі з’явилася інформація про те, що Міжнародний валютний фонд наполегливо рекомендує українській владі пришвидшити девальвацію національної валюти. Логіка кредиторів полягає у тому, що слабша гривня дозволить штучно збільшити номінальні доходи державного бюджету та зменшити його дефіцит, що особливо важливо в умовах тривалої війни.
Історично українська валюта вже переживала кілька хвиль глибокої девальвації. Найбільш болючими були падіння 2008 та 2014–2015 років, коли курс змінювався кратно. Сьогоднішня ситуація принципово відрізняється режимом «керованої гнучкості», який прийшов на зміну фіксованому курсу восени 2023 року. Цей механізм дозволяє ринку адаптуватися до змін без різких шокових стрибків, які могли б паралізувати економіку.
Експерти зазначають, що помірна девальвація є частиною ширшої стратегії виживання економіки. Проте її користь залишається дискусійним питанням: хоча бюджет отримує більше податків від імпорту, зростання цін на пальне та енергоносії, що закладене у валютну складову, неминуче тисне на інфляцію та купівельну спроможність громадян. Наразі ситуація залишається хиткою, а подальша траєкторія гривні залежатиме від ритмічності надходження західної фінансової допомоги та успіхів на фронті.
