Гарні часи для тих, хто звик економити на покупках через AliExpress, Temu чи Amazon, можуть добігти кінця, хоча й не завтра. Український уряд ініціював масштабну реформу системи оподаткування міжнародних поштових відправлень, яка кардинально змінить правила гри для мільйонів споживачів. Відповідний законопроєкт, поданий Кабміном до Верховної Ради, передбачає повну ліквідацію так званого «безподаткового ліміту» для закордонного шопінгу. Про деталі майбутніх інновацій повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, підкресливши, що держава прагне навести лад у сфері транскордонної торгівлі.
## Філософія фіскальної рівності: Чому пільги йдуть у минуле
Нині в Україні діє ліберальна норма: якщо вартість товарів у посилці не перевищує еквівалент 150 євро, покупець звільняється від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Це стосується як побутової техніки та електроніки, так і одягу чи косметики. Проте в уряді переконані, що такий підхід ставить вітчизняних підприємців у нерівне становище. Українські імпортери та ритейлери змушені сплачувати податки при ввезенні великих партій товару, у той час як іноземні маркетплейси фактично користуються податковими канікулами на рівні кінцевого споживача.
Скасування пільг — це не вигадка українських урядовців, а слідування загальноєвропейському тренду. Ще у липні 2021 року Європейський Союз запровадив ідентичні правила, скасувавши пільговий поріг у 22 євро, який діяв раніше. Причиною стала агресивна експансія китайських майданчиків, які завалювали європейський ринок дешевим дрібним імпортом, не залишаючи шансів для внутрішнього виробника. Україна, інтегруючи своє законодавство до норм ЄС, фактично копіює цю модель.
У новій редакції закону єдиним винятком залишаться некомерційні відправлення. Якщо родичі з-за кордону надішлють вам подарунок вартістю до 45 євро, податок нараховуватися не буде. Проте ключове слово тут — «особиста посилка». Системні покупки на маркетплейсах під цю категорію вже не підпадатимуть.
## Економічний ефект та адаптаційний період
Практичний наслідок реформи очевидний — подорожчання кожного замовлення як мінімум на розмір ПДВ. Навіть дрібне замовлення вартістю у 15–20 євро тепер автоматично потребуватиме додаткових витрат. Крім прямого подорожчання, існує ризик і непрямих витрат. Поштовим операторам («Нова пошта», «Укрпошта», Meest) доведеться повністю перебудувати свої логістичні та IT-системи, аби забезпечити адміністрування податків для кожної, навіть найменшої, посилки. Це може призвести до уповільнення термінів доставки та зростання вартості самих логістичних послуг.
Варто нагадати, що дискусії навколо «податку на посилки» в Україні точаться вже не один рік. Раніше влада намагалася обмежити кількість неоподатковуваних відправлень до трьох на місяць («закон про три посилки»), але через технічну складність контролю та значний суспільний резонанс цю норму так і не вдалося повноцінно впровадити. Нинішня ініціатива виглядає більш фундаментальною та охоплює не кількість, а сам факт комерційної транзакції.
Попри тривожні новини, споживачі мають час підготуватися. Уряд заклав у законопроєкт тривалий перехідний період. Нові правила оподаткування набудуть чинності не раніше 2027 року. Таку паузу пояснюють необхідністю дати бізнесу та поштовим сервісам можливість адаптувати інфраструктуру до нових реалій.
Державний інтерес у цьому питанні вимірюється конкретними цифрами. За попередніми розрахунками Кабінету Міністрів, тотальне оподаткування посилок приноситиме до бюджету понад 10 мільярдів гривень щорічно. В умовах повномасштабної війни ці кошти розглядаються як стратегічний ресурс для фінансування оборонного сектору та стабілізації економіки, що є вагомим аргументом на користь ухвалення законопроєкту у стінах парламенту.
