НБУ продовжує активні інтервенції на міжбанківському валютному ринку, намагаючись збалансувати попит та пропозицію в умовах посилення глобальної нестабільності. За результатами останнього робочого тижня, регулятор знову подолав символічний рубіж у мільярд доларів, реалізувавши 1,018 млрд доларів США. Попри незначне зниження інтенсивності продажів порівняно з попередніми періодами, обсяги валютних ін’єкцій залишаються на високому рівні вже протягом місяця.
Водночас купівля валюти з боку Нацбанку носить символічний характер. За останні п’ять днів було придбано лише 200 тисяч доларів, що загалом з початку року виводить показник закупівель на скромну позначку у 2 мільйони доларів. Це яскраво контрастує з валовими обсягами продажів, які з початку 2026 року досягли вражаючої суми у 28,966 млрд доларів. Така динаміка підкреслює критичну залежність стабільності національної валюти від міжнародних резервів та зовнішньої фінансової допомоги.
## Глобальні виклики та тиск геополітики
Поточна ситуація на українському валютному ринку розгортається на тлі складних макроекономічних процесів. Керівництво НБУ характеризує стан справ як повністю контрольований, попри те, що зовнішні фактори продовжують тиснути на курс. Зокрема, загострення конфлікту на Близькому Сході спровокувало турбулентність на світових ринках, що призвело до зміцнення долара не лише в Україні, а й у більшості країн, що розвиваються. Інвестори традиційно втікають у «тихі гавані», якими вважаються американські активи, що створює додатковий дефіцит валюти на локальних майданчиках.
Цікаво, що попри значні витрати резервів, українська гривня продемонструвала певну стійкість. Протягом тижня спостерігалася тенденція до її зміцнення, а в п’ятницю національна валюта навіть змогла відвоювати кілька позицій у долара. Така поведінка ринку свідчить про ефективність тактики «керованої гнучкості», яку НБУ запровадив після тривалого періоду фіксованого курсу. Регулятор дозволяє котируванням рухатися в обох напрямках, але жорстко присікає різкі стрибки, які могли б спровокувати паніку серед населення та бізнесу.
## Дилема девальвації: вимоги МВФ та реальність
Важливим аспектом поточної економічної дискусії є взаємодія України з міжнародними фінансовими інституціями. У медіапросторі дедалі частіше з’являється інформація про те, що Міжнародний валютний фонд наполягає на помірній девальвації гривні. Логіка кредиторів полягає у тому, що слабша нацвалюта дозволить автоматично збільшити номінальні надходження до державного бюджету від митних платежів та податків, прив’язаних до валютного еквіваленту. В умовах дефіциту коштів для покриття внутрішніх видатків це виглядає як прагматичне рішення.
Однак українська сторона ставиться до таких порад з обережністю. Надмірна девальвація несе значні ризики для інфляції, оскільки велика частка споживчого кошика українців складається з імпортних товарів або продукції з високою імпортною складовою. До того ж вигоди для бюджету від зниження курсу можуть бути перекриті збитками від зростання вартості обслуговування зовнішнього боргу.
Історично український валютний ринок проходив через кілька етапів трансформації. Від жорсткої прив’язки 1,8 грн за долар у 1996 році до сучасного режиму, де курс є інструментом адаптації економіки до шоків. Нинішня стратегія НБУ спрямована на те, щоб уникнути різких обвалів, які країна переживала у 2008 та 2014-2015 роках. Поки резерви дозволяють утримувати ситуацію, регулятор віддає перевагу стабільності над сумнівними перевагами швидкого наповнення бюджету через знецінення грошей. Таким чином, мільярдні інтервенції залишаються головним запобіжником від соціальної напруги та цінового хаосу.
