Школи Нью-Йорка тестують межі технологічного прогресу: шкільний округ Salamanca City Central придбав антропоморфного робота на ім’я Sally, який відтепер допомагатиме у навчальному процесі. Цей крок викликав неабиякий резонанс у суспільстві, адже постачальником обладнання виступила компанія Realbotix, яка має досить специфічну репутацію на ринку робототехніки.
Згідно з даними видання Gizmodo, адміністрація навчального закладу витратила на нову технологічну «співробітницю» 57 590 доларів. Цікаво, що початкова вартість замовлення складала 95 тисяч доларів, проте округ зумів отримати суттєву знижку. Sally не просто автоматизована машина; вона є фізичним втіленням великої мовної моделі. Фактично, діти взаємодіятимуть із просунутим чат-ботом, який має людську подобу та здатність до вербальної комунікації.
## Від інтимних іграшок до шкільної парти: сумнівне коріння ШІ-асистента
Найбільше запитань у батьківської спільноти та експертів викливав бекграунд виробника. Компанія Realbotix раніше мала назву Abyss Creations і здобула світову популярність завдяки бренду RealDoll. Їхньою основною спеціалізацією протягом десятиліть було виготовлення реалістичних ляльок для дорослих. Останніми роками виробник почав активно впроваджувати штучний інтелект у свої вироби, прагнучи наділити їх пам’яттю, здатністю до діалогу та емоційними реакціями.
Хоча Sally розроблена саме для освітніх цілей, використання технологій від компанії, що спеціалізується на інтимній індустрії, викликало хвилю етичних дебатів. Втім, це не поодинокий випадок: американські школи все частіше інтегрують подібні інтерактивні системи, намагаючись йти в ногу з часом. Сама по собі ідея роботів-педагогів чи асистентів не є новою. Ще на початку 2010-х років у Японії та Південній Кореї експериментували з роботами-репетиторами англійської мови, проте тоді вони мали вигляд пластикових іграшок і не володіли потужністю сучасних нейромереж. Сьогодні ж грань між інструментом навчання та антропоморфною копією людини стає дедалі тоншою.
## Доцільність витрат та загроза приватним даним
Крім морального аспекту, критики вказують на суто економічну недоцільність таких придбань. Постає логічне питання: навіщо витрачати десятки тисяч доларів на фізичну оболонку, якщо ті самі освітні завдання може виконувати будь-який сучасний планшет чи комп’ютер із доступом до ChatGPT або аналогічних сервісів? Прихильники проєкту стверджують, що фізична присутність «живого» співрозмовника краще стимулює залученість учнів, особливо у початкових класах, де зоровий контакт та міміка відіграють важливу роль у сприйнятті інформації.
Проте за іграшковим фасадом ховаються реальні ризики кібербезпеки. Sally оснащена камерами та мікрофонами, які постійно зчитують інформацію з навколишнього середовища. Це ставить під удар конфіденційність неповнолітніх. Опоненти впровадження роботів зазначають, що поки що невідомо, як саме Realbotix розпоряджається отриманими даними: чи використовуються записи розмов у класі для подальшого навчання алгоритмів компанії та чи захищені ці сервери від зломів.
Фахівці з цифровізації наголошують, що перед масовим впровадженням таких стартапів школи зобов’язані проводити жорсткий аудит програмного забезпечення та прописувати жорсткі умови щодо нерозголошення приватної інформації. Наразі ж експеримент у Salamanca City Central виглядає радше як дорога спроба привернути увагу до навчального закладу, ніж як продумана стратегія модернізації освіти. Питання про те, чи стане Sally надійною помічницею вчителя, чи залишиться лише дорогим і контроверсійним девайсом, поки що залишається відкритим.
