Національний банк України вкотре перетнув умовну психологічну межу щодо обсягів валютних інтервенцій, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок. Згідно зі свіжими статистичними даними регулятора, оприлюдненими за підсумками робочого тижня, що завершився 18 липня, спостерігається суттєве зростання попиту на іноземну валюту. Лише за останні п’ять робочих днів центробанк реалізував на міжбанку понад 1 мільярд 74 мільйони доларів, тоді як обсяг купівлі був фактично нульовим.
Загалом з початку року цифри виглядають ще більш красномовно: НБУ продав понад 25,79 мільярда доларів, водночас поповнивши резерви через відкритий ринок лише на символічний один мільйон. Така диспропорція підкреслює ключову роль регулятора у формуванні курсової стійкості, адже задоволення ринкових потреб відбувається майже виключно коштом золотовалютних резервів країни.
## Динаміка гривні та глобальні чинники тиску
Останні дні продемонстрували певну волатильність національної валюти. Попри те, що впродовж тижня гривня демонструвала стримане зміцнення, під кінець п’ятничних торгів тренд змінився. Нацбанк був змушений скоригувати офіційний курс, знизивши вартість гривні на 5 копійок до позначки 44,66 за долар. На думку експертів, такий стан справ є реакцією не лише на внутрішні дефіцити, а й на загальносвітові макроекономічні процеси.
Зокрема, ескалація напруженості на Близькому Сході традиційно змушує інвесторів переходити у «тихі гавані», головною з яких залишається американський долар. Це призводить до здорожчання американської валюти у світовому масштабі, і Україна не є виключенням. У самому НБУ ситуацію називають цілком контрольованою, наголошуючи, що гнучке управління курсовим коридором дозволяє уникати небезпечних стрибків та панічних настроїв серед населення.
Варто нагадати, що практика активних валютних інтервенцій стала основною моделлю поведінки Нацбанку після запровадження режиму «керованої гнучкості» курсу восени 2023 року. Тоді регулятор відмовився від жорсткої фіксації на рівні 36,56 грн/дол, яка діяла від початку повномасштабного вторгнення. Зміна стратегії була спрямована на поступове повернення до ринкових механізмів, хоча в умовах заблокованого експорту та високої залежності від фінансової допомоги Заходу ринок залишається дефіцитним.
## Виклики з боку міжнародних партнерів та фіскальні ризики
Окремим фактором, що створює інформаційний тиск на валютний ринок, є позиція міжнародних кредиторів. Останнім часом у фінансових колах активно обговорюють ймовірний тиск з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ). За даними багатьох аналітичних джерел, представники Фонду схиляються до необхідності прискореної девальвації гривні. Логіка такої пропозиції типова для програм бюджетної консолідації: слабша нацвалюта дозволяє автоматично збільшити номінальні доходи бюджету через митні збори та податки з експортерів.
Проте фахівці зазначають, що подібні кроки містять у собі значні ризики. Надмірна девальвація може спровокувати чергову хвилю інфляції, оскільки велика частка споживчого кошика українців складається з імпортних товарів або продукції, що має високу імпортну складову (пальне, комплектуючі). Відтак переваги для бюджету можуть бути нівельовані падінням купівельної спроможності громадян та необхідністю додаткових соціальних видатків.
Наразі НБУ продовжує балансувати між вимогами зовнішніх кредиторів та необхідністю підтримувати макрофінансову стабільність усередині держави. З огляду на обсяги золотовалютних резервів, які на сьогодні перебувають на цілком прийнятному рівні завдяки регулярній західній підтримці, регулятор має достатній запас міцності, щоб не допускати неконтрольованого падіння гривні у короткостроковій перспективі. Проте тривалість такого режиму «спалювання» резервів залежатиме від темпів економічного відновлення та стабільності зовнішнього фінансування.
