Готівковий валютний ринок України завершує робочий тиждень черговим витком подорожчання іноземних активів. У п’ятницю, 4 вересня, обмінні пункти відреагували на загальні ринкові тенденції, переглянувши цінники у бік підвищення. Попри відносну стабільність безготівкового сектору, психологічний тиск на гривню зберігається, що відображається на вартості «твердої» валюти для населення.
Згідно з результатами моніторингу готівкового ринку, середній курс продажу американського долара закріпився на позначці 44,85 грн. Водночас європейська валюта демонструє більш динамічне зростання: за добу євро додав у ціні 10 копійок, досягнувши рівня 52,15 грн. У сегменті купівлі ситуація виглядає наступним чином: долар в середньому приймають по 44,75 грн (+3 копійки), а євро — по 51,95 грн (+10 копійок).
## Міжбанк та регуляторна політика Нацбанку
На відміну від роздрібного ринку, міжбанківські торги демонструють певне плато. Котирування американської валюти на безготівковому ринку утримуються в діапазоні 44,61–44,64 грн за долар (купівля та продаж відповідно). Проте офіційний індикатив від Національного банку України, встановлений напередодні, підтверджує загальний тренд на девальвацію: регулятор підвищив курс долара до 44,72 грн, а євро — до 51,93 грн.
Варто зазначити, що утримання курсової стабільності обходиться золотовалютним резервам країни дедалі дорожче. Минулого тижня НБУ був змушений збільшити обсяги інтервенцій на 6,5%. Загальна сума проданої валюти на міжбанку вже сьомий тиждень поспіль перевищує позначку в 1 мільярд доларів, склавши цього разу 1,272 млрд дол. Такі масштабні вливання дозволяють уникати різких стрибків, але вказують на значний перекіс між попитом та пропозицією.
Представники регулятора наголошують, що ситуація залишається контрольованою, хоча й визнають вплив глобальних чинників. Зокрема, загострення геополітичної напруженості на Близькому Сході провокує глобальне зміцнення долара, оскільки інвестори традиційно розглядають його як «тиху гавань». Україна в цьому контексті не є виключенням, відчуваючи тиск як зсередини, так і ззовні.
## Девальваційний тиск та вимоги міжнародних партнерів
Нинішня динаміка гривні розгортається на тлі дискусій із ключовим кредитором України — Міжнародним валютним фондом. За неофіційною інформацією, МВФ рекомендує Києву вдатися до більш відчутної девальвації національної валюти. Логіка фонду полягає у необхідності наповнення державного бюджету: слабша гривня автоматично збільшує гривневий еквівалент митних платежів, податків з імпорту та зовнішньої допомоги.
Історично українська валюта вже проходила подібні цикли трансформації. Нагадаємо, що режим «керованої гнучкості», запроваджений НБУ у жовтні 2023 року, прийшов на зміну жорсткій фіксації курсу, що діяла з початку повномасштабного вторгнення. З того часу гривня поступово втрачає позиції, що, за задумом економістів, має допомогти економіці адаптуватися до тривалого дефіциту зовнішньої торгівлі.
Проте експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо вигод девальвації. Хоча номінальні доходи бюджету можуть зрости, зворотним боком медалі є прискорення інфляції та здорожчання критичного імпорту, зокрема енергоносіїв. Наразі НБУ намагається знайти баланс між вимогами партнерів та соціальною стабільністю, використовуючи валютні інтервенції як головний інструмент стримування панічних настроїв. Найближчим часом ринок уважно стежитиме за подальшими кроками регулятора, які визначать, чи стане позначка у 45 гривень за долар новою реальністю вже цієї осені.
