Криза соняшнику: чому українські переробники масово змінюють пріоритети
Український ринок олійних культур переживає серйозну трансформацію. Переробні підприємства країни практично призупинили закупівлю соняшнику, що раніше був беззаперечним лідером аграрного сектору. За даними аналітиків Електронної зернової біржі України, ситуація зумовлена комплексом факторів: від блокування традиційних логістичних маршрутів у Чорному морі до суто економічної вигоди від переробки інших культур.
Основним драйвером змін став ріпак. Через обмежені можливості експорту сировини, ціни на нього впали до позначки 20000–21000 грн/т. Для переробних заводів це створило вікно можливостей — маржинальність виробництва ріпакової олії суттєво зросла. Як наслідок, більшість потужних підприємств переорієнтувалися на цю культуру, залишивши соняшник лише невеликим олійноекстракційним заводам (ОЕЗ), чиї технічні лінії не дозволяють швидко адаптуватися до нових умов. Такі локальні гравці наразі забезпечують виключно потреби внутрішнього ринку.
Ефект заблокованих портів та цінове піке
Найбільш критична ситуація спостерігається у південних регіонах України. Постійні обстріли припортової інфраструктури та повна зупинка морського експорту шроту й олії змусили місцеві заводи повністю законсервувати потужності. Виробничий цикл підтримують лише підприємства в центральних та західних областях, які мають змогу відправляти продукцію сухопутними шляхами або через дунайські порти.
Прогнози аналітиків вказують на те, що активна переробка ріпаку триватиме щонайменше до кінця року, оскільки пропозиція сировини на ринку залишається стабільно високою. На цьому тлі вартість соняшнику стрімко знижується. Лише за останній період ціни впали на 4000–5000 грн за тонну. Зараз за тонну насіння з високим вмістом олії (близько 50%) заводи пропонують 27000–29000 грн з урахуванням доставки.
Більше того, ринок уже почав реагувати на майбутній врожай. Переробники декларують закупівельні ціни на новий сезон на рівні 20000–22000 грн/т. Це створює додатковий психологічний тиск на фермерів, які змушені вирішувати: продавати залишки старого врожаю зараз чи сподіватися на відновлення експортних коридорів у майбутньому.
Глобальний контекст та перспективи нового сезону
Незважаючи на внутрішні труднощі, зовнішній попит на готову продукцію зберігається. Експортна вартість соняшникової олії з поставкою до портів Дунаю коливається в межах $1320–1335 за тонну. На міжнародних майданчиках, зокрема в Індії, спостерігається зростання цін на соняшникову олію до $1370 за тонну (на умовах FOB). Це зумовлено скороченням поставок саме з Чорноморського регіону, який традиційно був ключовим донором олії на світовий ринок.
Традиційно Україна забезпечувала близько 50% світового експорту соняшникової олії. Історично цей сектор був найбільш прибутковим для українського АПК, пройшовши шлях від експорту сировини у 90-х роках до створення найпотужнішої в Європі переробної галузі у 2010-х. Проте нинішня війна руйнує ці логістичні ланцюжки.
Поточні погодні умови в Україні є сприятливими для дозрівання соняшнику, що обіцяє непоганий валовий збір. Однак експерти попереджають: великий врожай у поєднанні з низькими світовими цінами на нафту може призвести до подальшого здешевлення олійних культур. Додатковим фактором тиску виступає глобальне збільшення виробництва соєвої олії, яка поступово витісняє соняшникову в деяких промислових сегментах.
Таким чином, український агросектор опинився в ситуації, коли високий врожайний потенціал не гарантує високих прибутків через логістичний затор та зміну кон’юнктури ринку. Подальша доля галузі залежатиме від безпекової ситуації в акваторії Чорного моря та здатності заводів балансувати між переробкою ріпаку, сої та соняшнику.
