Молочний кошик під тиском: чому українцям варто готуватися до суттєвого подорожчання продуктів
Український ринок молочної продукції входить у зону турбулентності. Перші ознаки зростання цін на молоко, кефір, сметану та йогурти споживачі почнуть помічати вже протягом жовтня. Проте це лише початок тривалого тренду: за прогнозами Асоціації виробників молока, до кінця 2026 року вартість «молочки» з коротким терміном зберігання може підскочити на 20–25%. Про це повідомляє фахівець галузі Олена Жупінас, підкреслюючи, що на галузь одночасно тиснуть дефіцит енергії, логістичні виклики та фінансова нестабільність.
Енергетичний виклик та «золоте» виробництво
Ключовим фактором, що штовхає ціни вгору, залишається критичний стан енергосистеми. Тваринництво — це галузь, яка не терпить пауз. Сучасна молочно-товарна ферма є високотехнологічним об’єктом, де доїльні зали, системи охолодження сировини та вентиляція приміщень потребують безперебійного живлення. Будь-яка зупинка в циклі призводить не лише до псування молока, а й до хвороб тварин, що є катастрофою для бізнесу.
Аби мінімізувати ризики, фермери масово переходять на використання автономних дизельних генераторів. Однак така незалежність коштує дорого. При середній ціні дизпалива на рівні 100 гривень за літр, собівартість одного літра сирого молока автоматично зростає на 3–3,5 гривні. Для багатьох господарств, які лише почали виходити на прибутковість після важких попередніх років, така додаткова витрата стає критичною, роблячи виробництво фактично збитковим.
Ситуація ускладнюється і загальним скороченням пропозиції на ринку. Протягом перших восьми місяців поточного року обсяги виробництва молока в країні впали більш ніж на 12%. Найбільший удар припав на приватні домогосподарства, де показники обвалилися на 27%. Натомість професійний сектор демонструє стійкість і навіть невеликий приріст у 4%. Хоча промислові ферми забезпечують близько 95% сировини для переробки, загальний дефіцит усе одно відчувається, створюючи передумови для подальшого перегляду цінників.
Логістичні лабіринти та фінансовий розрив
Окрім витрат на виробництво, на кінцеву ціну продукту впливає складна ситуація в ланцюгах постачань. Регулярні обстріли логістичних вузлів та складських приміщень змушують компанії шукати обхідні шляхи та нові маршрути доставки. Це не лише здорожує транспортування, а й іноді призводить до тимчасового зникнення з полиць магазинів окремих брендів чи видів продукції.
Ще одним болючим питанням є взаєморозрахунки між ритейлом та виробниками. Торговельні мережі накопичили значні борги перед молокозаводами, частину яких неможливо погасити через фізичне знищення товару під час ворожих атак. Затримки платежів створюють ефект доміно: переробники не можуть вчасно розрахуватися з фермерами, а тим, у свою чергу, бракує обігових коштів на корми, пальне та виплату заробітних плат.
Цікаво, що продукти тривалого зберігання, як-от тверді сири та вершкове масло, дорожчатимуть повільніше. На світовому ринку ціни на масло наразі майже зрівнялися з українськими, що робить експорт вельми привабливим для наших підприємств. Проте внутрішній ринок утримує низька купівельна спроможність громадян: виробники розуміють, що занадто різке підвищення цін просто відштовхне покупця.
Підвищення цін буде впроваджуватися м’яко, у кілька етапів. Експерти припускають: якщо попит почне стрімко падати, бізнес не знижуватиме базові ціни, а намагатиметься втримати споживача через розгалужену систему акцій та знижок. Це дозволить підтримувати обіг товарів, не обвалюючи ринок у цілому. У найближчі роки українцям доведеться звикати до нових реалій, де молочні продукти стають все більш преміальним товаром.
