Готівковий ринок України знову демонструє різноспрямовану динаміку: американська валюта впевнено дорожчає, тоді як європейська дещо втратила у ціні. Згідно з даними моніторингу станом на четвер, 2 липня, середній показник продажу долара в обмінних пунктах піднявся на 5 копійок, досягнувши позначки 44,80 грн. Водночас вартість євро в продажу просіла на 3 копійки — до рівня 51,35 грн.
Зміни торкнулися і курсу купівлі. Фінансові установи та обмінники готові купувати долар у населення в середньому по 44,69 грн, що на 9 копійок більше за вчорашні показники. Євро в купівлі оцінюється у 51,17 грн (+2 копійки). На міжбанківському треку ситуація залишається відносно стабільною, хоча й там помітний незначний тренд на зростання: котирування зупинилися на рівні 44,85–44,88 грн/долар.
## Фактори впливу: Близький Схід та дефіцит валюти
Нинішня волатильність валютного ринку зумовлена низкою як зовнішніх, так і внутрішніх причин. Національний банк України змушений працювати в режимі посилених інтервенцій, аби стримати стрімку девальвацію. За останній тиждень регулятор вже вдруге викинув на ринок понад 1,3 млрд доларів із золотовалютних резервів, що є рекордним показником підтримки за тривалий період.
У Нацбанку запевняють, що ситуація на міжбанку залишається керованою, попри зростання глобального попиту на «тверду» валюту. Останнім часом вагомим фактором тиску стала ескалація конфлікту на Близькому Сході. Геополітична нестабільність традиційно змушує інвесторів по всьому світу переводити активи в долар, як у найбільш безпечну «гавань», що автоматично призводить до зміцнення американської валюти відносно майже всіх світових валют, включно з гривнею.
Крім того, значну роль відіграє позиція міжнародних партнерів. У фінансових колах дедалі частіше з’являється інформація про те, що Міжнародний валютний фонд рекомендує Україні певною мірою девальвувати національну валюту. Логіка кредиторів полягає в тому, що слабша гривня дозволяє збільшити номінальні податкові та митні надходження до держбюджету, що критично важливо для фінансування оборонних видатків. Проте українські експерти застерігають: одномоментне падіння курсу може призвести до розкручування інфляційної спіралі.
## Ретроспектива: як змінювалася гривня
Для розуміння поточної ситуації варто згадати, як вітчизняна валюта долала психологічні бар’єри. Ще кілька років тому позначка у 40 гривень за долар здавалася критичною межею. Після початку повномасштабного вторгнення НБУ тривалий час утримував фіксований курс для забезпечення стабільності економіки. Проте згодом було прийнято стратегічне рішення перейти до режиму «керованої гнучкості». Це дозволило ринку самостійно шукати рівновагу, хоча НБУ й надалі залишається ключовим гравцем, який згладжує надмірні коливання.
Історично українська гривня завжди була чутливою до сезонних факторів та зовнішньої кон’юнктури. Зазвичай літній період вважався часом затишшя на валютному ринку через низьку ділову активність та приплив валюти від агроекспорту. Проте реалії воєнного часу повністю змінили цю парадигму. Тепер головними маркерами стають обсяги західної макрофінансової допомоги, ритмічність надходжень від МВФ та стабільність «зернового коридору».
Нинішні цифри в обмінниках — близько 45 гривень за долар — є відображенням складного балансу між потребою держави в наповненні бюджету та необхідністю забезпечити купівельну спроможність громадян. Досвід попередніх років показує, що гривня здатна до тимчасових відкотів після періодів турбулентності, проте загальний вектор руху значною мірою залежатиме від успішності переговорів з міжнародними донорами та ситуації на фронті.
