Валютна варта: інтервенції НБУ впритул наблизилися до історичного максимуму за тиждень

Валютна варта: інтервенції НБУ впритул наблизилися до історичного максимуму за тиждень

Валютна стабільність за високу ціну: НБУ утримує інтервенції на рівні понад мільярд доларів

Ситуація на українському міжбанківському валютному ринку залишається напруженою, що змушує Національний банк України (НБУ) залучати значні обсяги золотовалютних резервів для гасіння попиту. За даними регулятора, оприлюдненими 22 серпня, за останній робочий тиждень обсяг продажу іноземної валюти сягнув 1,194 мільярда доларів. Цей показник впритул наблизився до річного максимуму, підтверджуючи тривожну тенденцію: вже півтора місяця поспіль тижневі витрати резервів не опускаються нижче психологічної позначки в один мільярд доларів.

Загалом з початку року державний регулятор реалізував на ринку колосальну суму — понад 31,26 мільярда доларів. На противагу цьому, обсяги викупу валюти в резерви залишаються символічними й становлять лише 2,5 мільйона доларів. Така диспропорція свідчить про повну відсутність природної пропозиції валюти з боку приватних експортерів, достатньої для балансування ринку, та перетворення НБУ на ключового, а подекуди й єдиного продавця долара.

Глобальні чинники та внутрішній тиск на гривню

Динаміка національної валюти протягом останніх днів демонструвала різноспрямовані вектори. Якщо на початку тижня гривня намагалася зміцнити свої позиції щодо американського долара, то фінал тижня позначився відчутним просіданням. Особливо критичною виявилася ситуація в парі з євро, де українська валюта зафіксувала рекордне падіння. Це відображає не лише внутрішні проблеми української економіки, а й глобальні тренди на світових фінансових майданчиках.

У Нацбанку запевняють, що ситуація під контролем, попри низку зовнішніх подразників. Зокрема, ескалація конфлікту на Близькому Сході традиційно змушує інвесторів переходити в «безпечні гавані», що провокує зростання курсу долара в усьому світі. Втім, крім геополітики, на стабільність гривні тиснуть і переговори з міжнародними фінансовими інституціями.

За інформацією з конфіденційних джерел, Міжнародний валютний фонд (МВФ) проводить перемовини з українською стороною щодо доцільності керованої девальвації. Логіка кредиторів полягає в тому, що слабша гривня дозволить штучно збільшити номінальні доходи державного бюджету за рахунок податків з імпорту та конвертації міжнародної допомоги. Проте українська сторона та низка незалежних аналітиків застерігають: вигоди від такого кроку можуть бути нівельовані прискоренням інфляції та зниженням купівельної спроможності населення.

Еволюція валютної політики: від фіксації до «керованої гнучкості»

Щоб краще зрозуміти нинішні мільярдні інтервенції, варто згадати зміну парадигми НБУ. На початку повномасштабного вторгнення регулятор обрав стратегію жорсткої фіксації курсу, що було виправдано в умовах шоку. Проте з жовтня 2023 року Нацбанк перейшов до режиму «керованої гнучкості». Це означає, що курс більше не є константою, а формується ринком, але НБУ залишає за собою право втручатися, коли коливання стають надмірними.

Поточні цифри — 31 мільярд доларів за сім з лишком місяців — наочно демонструють, наскільки дорогою є ця стабільність. Для порівняння, у відносно спокійні роки до пандемії НБУ міг закінчувати рік із чистим викупом валюти в резерви. Сьогодні ж головним завданням є недопущення панічного попиту. Станом на зараз золотовалютні резерви України, що підживлюються переважно західними грантами та кредитами, дозволяють проводити таку політику. Однак залежність стабільності гривні від ритмічності зовнішньої допомоги стає дедалі відчутнішою.

Незважаючи на рекордні обсяги інтервенцій, регулятор продовжує дотримуватися курсу на валютну лібералізацію, поступово знімаючи обмеження для бізнесу, що, з одного боку, покращує інвестиційний клімат, а з іншого — створює додаткове навантаження на резерви. Найближчі тижні покажуть, чи зможе НБУ збити попит без радикальних кроків у бік девальвації.