Як правильно оформити чоловіка на роботу та подати військово-облікові документи в Україні

трудоустройство мужчин и военный учёт

Звичайна на перший погляд ситуація – людина влаштовується на роботу. Але якщо йдеться про чоловіка, особливо в умовах воєнного стану, все вже не так просто. Відділ кадрів, як правило, знає стандартний перелік документів. Паспорт? Є. ІПН? Є. Але далі – виникає питання: а як же військовий облік? Чи потрібно щось додатково? І що буде, якщо не перевірити?

Розбираємося спокійно і по кроках.

Військово-обліковий документ обов’язковий?

Так, обов’язковий. З 2023 року вимоги до військового обліку при працевлаштуванні стали набагато жорсткішими. І у 2025-му, як підтверджують офіційні роз’яснення Міноборони України та публікації в Судово-юридичній газеті (квітень 2025 року), ситуація залишилася тією ж: не можна прийняти на роботу чоловіка без актуального військового документа.

Що конкретно вважається «актуальним»?

  • Для призовників (18-25 років) – посвідчення про приписку.
  • Для військовозобов’язаних (до 60 років) – військовий квиток або тимчасове посвідчення.
  • Для резервістів – військовий квиток, з відміткою про зарахування в резерв.

Навіть якщо кандидат ідеально підходить за досвідом і навичками – без цих документів роботодавець просто не має права його оформити.

Що робити, якщо кандидат не має документа?

Таке буває, і часто. Людина ніколи не служила, не ставала на військовий облік – і гадки не має, де взяти цей квиток. Варіантів усього два:

  • Відмовити в прийомі на роботу – що законно.
  • Запропонувати спочатку стати на облік у ТЦК і СП (військкомат), отримати документ і вже з ним прийти.

Процедура постановки на облік зараз досить чітка:

  • Паспорт або ID-картка.
  • ІПН.
  • Освіта, сімейний стан (за наявності – відповідні документи).
  • Фото та медогляд.

Після цього людині або видають посвідчення про приписку, або військовий квиток. За часом – зазвичай близько 7-10 робочих днів, але може довше.

До речі, з 2025 року частина послуг доступна через «Дію». Наприклад, можна подати заяву на постановку на облік онлайн, а потім з’явитися в ТЦК тільки для проходження лікарів.

Які документи потрібні для працевлаштування?

Крім військового квитка – все як завжди:

  • Паспорт або ID-карта.
  • РНОКПП (він же ІПН).
  • Документ про освіту.
  • Трудова книжка (якщо є).
  • Довідка про присвоєння статусу ВПО (якщо актуально).

Але з 2023 року додався ще один момент: роботодавець повинен повідомити ТЦК про те, що прийняв чоловіка на роботу.

Обов’язки роботодавця з військового обліку

Багато хто думає, що облік ведуть військкомати. Це правда – але тільки частково. Частина відповідальності лежить саме на підприємстві. З 2023 року і в 2025-му це правило зберігається: якщо ви прийняли на роботу чоловіка, ви зобов’язані:

  • Завести на нього особову картку з відмітками про військовий облік.
  • Зберігати копії документів.
  • Вести журнал військового обліку.
  • Повідомляти ТЦК і СП при прийомі та звільненні.

Ігнорувати це – ризик. Адміністративна відповідальність (штраф до 8500 грн) – цілком реальна. І, як показує практика, перевірки бувають. Особливо у тих, хто працює з фізичною працею, ІТ або логістикою.

Часті запитання

Чи можна прийняти чоловіка, якщо в нього електронний військовий квиток через «Дію»?
Так, можна. Головне – переконатися, що документ дійсний, є QR-код, він не прострочений, а дані збігаються з паспортом.

А якщо чоловік – тимчасово непридатний за станом здоров’я?
Це має бути підтверджено у військовому квитку. У графі «Примітка» або «Категорія придатності» буде вказано «обмежено придатний» або «тимчасово не придатний».

Чоловік за кордоном, але хоче працювати віддалено – що тоді?
Складне питання. З 2024 року отримання паспорта за кордоном та інших послуг через консульства вимагає наявності обліку. Але формально, якщо він фізично не в Україні, обов’язки роботодавця менші – головне, щоб у нього був документ.

Що зрештою?

Якщо коротко: працевлаштування чоловіків в Україні у 2025 році немислиме без військово-облікових документів. Роботодавцю важливо перевіряти їх не тільки «для галочки», а реально – з розумінням. Це не просто формальність, а частина закону, який захищає і бізнес, і працівників. Чітка організація кадрового обліку – це не бюрократія, це захист від ризиків. А їх зараз вистачає і без того.